СтаттіСуспільство

Працююча молодь: відпустки і ніякого шкідливого виробництва

Прагнення до самостійності та подекуди складні умови життя змушують сучасну молодь працювати фактично змалечку. Тож недивно, що законодавство України регулює цю сферу суспільних відносин.

Так, згідно зі Статтею 187 КЗпП, неповнолітні учасники трудових правовідносин прирівнюють у своїх правах до повнолітніх, а в багатьох аспектах – охорона праці, тривалість робочого часу, надання відпусток – користуються пільгами.

У деяких випадках за згодою одного з батьків (опікунів) на роботу можуть прийматися особи, яким виповнилося п'ятнадцять років. Проте стандартно це особи шістнадцятилітнього віку і старше.

Забороняється застосування праці неповнолітніх на роботах зі шкідливими або важкими умовами праці, також залучення їх до підземних, понадурочних робіт та робіт у нічний час.

Усі особи, яким на момент прийняття на роботу не виповнилося 18-ти років, мають пройти попередній медичний огляд. А в подальшому вони щороку пiдлягають обов'язковому медичному оглядові до досягнення ними двадцятиоднорічного віку.

Зарплата неповнолітнім працівникам при скороченiй тривалостi робочого дня виплачується у такому ж розмiрi, як і працiвникам вiдповiдних категорiй при повнiй тривалостi робочого часу.

Щорічні оплачувані відпустки надаються неповнолітнім, що працюють, у зручний для них час терміном в один календарний місяць.

Звільнення неповнолітніх допускаються за погодженням із районною (мiською) комiсiєю у справах неповнолiтнiх.

Батьки (опікуни, піклувальники), а також державні органи та службові особи, які зобов’язані стежити за дотримання законодавства щодо охорони праці, можуть вимагати розірвання трудового договору із неповнолітніми.

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Катерина Полякова

Попередня публікація

Володимир Волох: «Євроінтеграція – це молодість України»

Наступна публікація

Україна – ЄС: чим більше спільних інтересів, тим можливіше весілля

admin