СтаттіСуспільство

Заробітна плата: скільки кому платити?

Бюджет підприємства залежить від багатьох факторів. Доходи, витрати, податки і збори – все це формує чистий прибуток організації, і максимізувати його – завдання кожного підприємця, який прагне до успіху. Найпростіша схема максимізації прибутку виглядає наступним чином: збільшити доходи, оптимізувати витрати. Оптимізувати – не просто зменшити, а зробити оптимальними для розвитку та процвітання бізнесу. Однією із найважливіших статей витрат будь-якого підприємства є заробітна плата.

Жодна серйозна організація не може обійтися без співробітників, які виконують ті чи інші функції. Успіх діяльності фірми в кінцевому підсумку формується із успіху діяльності кожного співробітника окремо. Однак навряд чи ви знайдете дійсно хорошого фахівця, який буде працювати безкоштовно. Скоріше, це фантастика.

За art-7/” target=”_blank”>Кодексом законів про працю, заробітна плата – це винагорода, яка обчислюється переважно у грошовому виразі і яку власник виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності, умов, результатів праці, професійних якостей працівника, а також не має максимального допустимого значення.

Мінімальна ж заробітна плата вираховується з огляду на потреби працівників та їхніх родин, вартісної величини, достатньої для забезпечення нормального функціонування організму, рівня зайнятості, продуктивності праці тощо. За ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», з першого жовтня 2010 року мінімальна заробітна плата має становити 907 гривень, а з першого грудня 2010 – 922 гривні. Мінімальна заробітна плата є соціальною гарантією, обов’язковою для усіх підприємств на території України.

Оплата роботи працівників може здійснюватися за кількома схемами – погодинною, вiдрядною або iншими системами.

На роботах зі шкідливими умовами праці, на важких роботах, роботах із особливими умовами, список яких визначається Кабінетом Міністрів, призначається підвищена оплата праці.

Про зміну умов праці в сторону їх погіршення власник (уповноважений ним орган) має попередити працівників мінімум як за два місяці до впровадження.

Працівникам, які на одному і тому  підприємстві поряд зі своєю основною роботою виконують роботу додаткову або обов’язки тимчасово відсутнього працівника, нараховується доплата.

За погодинною схемою оплати працi робота в надурочний час оплачується в подвiйному розмiрi годинної ставки. За вiдрядною системою виплачується доплата у розмiрi 100 вiдсоткiв тарифної ставки працiвника вiдповiдної квалiфiкацiї, оплата роботи якого здiйснюється за погодинною системою, – за всi вiдпрацьованi надурочнi години.

Робота у святкові та неробочі дні оплачується у подвійному розмірі.

При кожній виплаті заробітної плати власник мусить повідомити працівника про розмір загальної суми заробітної плати із усіма видами здійснюваних виплат, розміри і підстави для відрахувань, а також про суму, що належить до виплати.

При звільненні працівника усі нарахування, які не було виплачено, виплачуються у день звільнення.

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Катерина Полякова

Попередня публікація

Володимир Волох: «Євроінтеграція – це молодість України»

Наступна публікація

Україна – ЄС: чим більше спільних інтересів, тим можливіше весілля

admin