КультураСтатті

Українське не в трендах: нові квоти ріжуть українські пісні навпіл

Сумнозвісний закон про скасування квот на українську музику в радіо-ефірі  через нескінчені сварки між укладачами та опозицією спричинив бурхливу дискусію у  суспільстві. Чи не найбільше критики надходило від опозиції через побоювання, що національний музичний продукт віднині перестане потрапляти в ефір.

Подекуди ситуація ставала критичною:  так, голова однієї партії заявив навіть про загрозу національній безпеці держави. Нарешті, після численних прохань, Президент Янукович документ все ж розкритикував проект та відправив на доопрацювання. Тим часом «Пороги» вирішили глибше розібратися у ситуації та з’ясувати – хто і що отримає та втратить через можливий перерозподіл квот на українську музику. І зустріли діаметрально протилежні погляди на ситуацію.

Проблема розуміння

Для початку слід розібратися, що змінює законопроект №6342   «Про внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» та хто був зацікавлений у його прийнятті. Документ готувався індустріальними громадськими організаціями декілька місяців та був поданий на розгляд депутатом від правлячої партії Оленою Бондаренко. А все через те, що проект не мав шансів бути підтриманим іншою фракцією. Напевне, саме наявність імені коаліційного депутата, який клопотав за прийняття поправок, була головною причиною незгоди з  документом з боку непровладних партій.

Втім, критикувати законопроект можна і через інші обставини. Завдяки йому має зменшитися обов’язковий процент українських пісень у плейлистах радіостанцій – з половини музичної частини ефіру до чверті. Також нібито скоротиться частка українського аудіовізуального продукту. Саме тут і прихована головна складність  – як розуміти вираз «аудіовізуальний» по відношенню до радіо?  Це є дійсно важливою складовою, яка, по суті, і створює численні складнощі у роботі радіо «Слово «аудіовізуальний» може пояснюватися по-різному, через нього і виникають різноманітні суперечки,  –  розповів «Порогам» представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення у Запорізькій області Володимир Кучугурний. – До радіомовлення «візуальний» не може мати жодного відношення. Таким вважається лише продукт, призначений для телебачення.  А на радіо процент україномовних програм, спічів ведучих та реклами зменшитися не повинен». Також представник Нацради зізнався: нові правила квотування йому теж не до вподоби. Він пояснив це тим, що, найімовірніше, замість європейського продукту слухачу доведеться зіштовхнутися з пересічними російськими виконавцями. «Чи буде це добрим для слухача, не певний казати, – підсумував Володимир Кучугурний. – Раніше ми могли обирати, що слухати, а тепер процент вибору серед «наших» пісень буде змінений».

Дні радіо

Чимало ведучих, які за свій досвід пережили багато змін у законодавстві, вважають прийняте у 2006 році квотування таким, яке відверто провалилося. І справа навіть не в суперечках, чи має бути воно взагалі, а у його формулюванні.  Так, не для всіх очевидно, що англомовні пісні українських виконавців, на зразок Gorchitza або The Maneken, теж вважаються вітчизняним продуктом. За словами діджеїв, FM-станціям довелось шукати способи дотримуватись квотування з найменшою шкодою для себе і слухача.  Деякі залишали «український продукт» на пізню ніч, транслюючи вдень свій звичний формат. Інші, прикриваючись квотами,  наповнювали ефір проплаченою низькопробною вітчизняною музикою. Як зізнається ді-джей запорізького радіо «Великий Луг» Едуард Туманов, подекуди перед радіоведучим поставав нелегкий вибір: «Коли перед тобою список пісень години, і в ньому половина треків записана українськими виконавцями,  іноді доводиться його значно коригувати, шукати заміну. Завжди виникає проблема – обрати «якість», що буде постійно повторюватися та набридне, або ж наважитися випустити спідню білизну, що може злякати слухача». Також Туманов вважає, що хедлайнери української сцени в ефірі обов’язково залишаться:  «Артистам на зразок Ані Лорак та Ірини Білик нема чого хвилюватися: радіостанції будуть незмінно транслювати їхні пісні, бо ж слухач звик до них і з радістю прийме кожну нову роботу». Радіоведучий зазначає, що «неформатний»  український виконавець теж особливо постраждати не повинен. «Такі пісні, в основному, використовувалися, щоб набрати необхідний процент, тобто з’являлися  в ефірі не часто. Тепер вони з легкістю продовжать успішно шукати свого слухача  за кордоном та в Мережі – звідки і починали», вважає діджей.

Цілком таємно

«Новий закон є лише верхівкою наповнення ефіру, головною для радіостанції є все ж ліцензія. Саме в  ній прописаний остаточний вихід продукту»,- підкреслюють музичні редактори запорізьких радіостанцій. Але отримати інформацію щодо ліцензії важко – мовники  розголошувати її не прагнуть, хоч вона і не є секретною.  Отримали ми її після прохання надати деякі цифри на радіостанції «Запоріжжя FM». Так, ліценція «Запоріжжя FM» закріплює вихід українського продукту, як повний, тобто стовідсотковий у проводовому мовленні, а в FM-мовленні  – 80 процентів. «Наша ліцензія не має обмеження за  часом. Тож, навіть після прийняття законопроекту ми будемо мовити  так само, при цьому без суперечок із новим квотуванням», – зауважили «Порогам» на радіо. Тим самим, якщо прийняти ці дані, як правдиві, то український продукт на радіостанціях взагалі не страждає, тим більше у східному регіоні. Та й на практиці немає сенсу випускати в ефір менше 25 процентів  українських пісень: тоді важко дотриматись обов’язкової норми у 75 процентів загального вітчизняного наповнення.  А її порушення це вже привід для штрафів та доган.

Отже, наразі можна лише очікувати, що влада зуміє розібратися у своїх помилках та нарешті врегулює ситуацію у радіопросторі країни. Прийняття законопроекту також зробить можливим запуск нових «ефемок» – джазових, лаунжевих або рокових, які раніше не могли запропонувати слухачу музику свого стилю (в Україні майже немає таких виконавців, тож вихід відповідного вітчизняного продукту практично неможливий). Та й радіостанції будуть більш ретельно слідкувати за плейлистом і, в боротьбі за слухача, додаватимуть до відсотка українського добру та якісну музику, тоді як ротація різного непотрібу може бути переглянута.

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Костянтин Андрєєв

Попередня публікація

«Кот в сапогах»: некоторые шутки – только для взрослых

Наступна публікація

Опрос: чем отличается студент от нормального человека?

admin