Краще один раз побачити, ніж сто разів почути: стажування запорізьких студентів у місті Рівному

Увесь тиждень з 13 по 18 лютого запорізькі студенти в рамках проекту «Школа журналістських розслідувань», що був створений на базі незалежного інформаційного порталу «Пороги» (за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні),  перебували у Рівному на стажуванні в редакції інформаційного порталу «Четверта влада».

По приїзду до редакції ми познайомилися з головним редактором Володимиром Торбічем та розповіли йому про мету нашого приїзду.

Перше завдання полягало у тому, щоб опрацювати документи, оскільки робота журналіста, крім усього, полягає в обробці документальних матеріалів: схем, таблиць, списків. Ми працювали над соціологічними опитуваннями та паперами, що свідчать про купівлю комунальної нерухомості.

Головний редактор хотів зробити тиждень нашого стажування якомога цікавішим та інформативним, тому одразу розповів, чим ми будемо займатися. Він одразу пообіцяв, що ми відвідаємо засідання суду та будемо патрулювати з міліцією. Такий початок нам сподобався.

На другий день ми завершили роботу з документами, створили таблиці та здали їх керівникам. Потім почали розробляти план майбутнього журналістського розслідування.

Оскільки ще в Запоріжжі наша команда розмірковувала над можливими темами, ми одразу запропонували розкрити питання, що стосується гральних автоматів, що працюють незаконно по всій Україні.

Під час обговорення разом з Володимиром Торбічем визначили головні джерела інформації. І наступного ж дня зробили невеликий рейд залами гральних автоматів. Розділившись на дві пари, ми обійшли близько дев’яти подібних закладів. Відвідали й маленькі зали на декілька автоматів з привітними адміністраторами, і великі казино, що сховані під невеличкими «ларьками». Практично всі вони працювали, не зважаючи на заборону.

Вранці, приїхавши до редакції, ми отримали завдання написати про свій рейд та зробити декілька дзвінків до міської ради, податкової служби, міліції, щоб взяти у них коментарі з приводу роботи незаконних залів.

Через декілька годин ми поїхалио на прес-конференцію. У цей день, 15 лютого, відзначали Міжнародний день онкохворих дітей. З цього приводу й був організований захід. На ньому були присутні представники різних благодійних організацій та батьки дітей, що знаходяться на лікуванні у відділення онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні. Вони говорили про нестачу грошей для лікарень, про незаконні перевезення ліків з Росії. А батьки хворих поділилися своїми переживаннями та емоціями, розповідаючи про лікування своїх дітей. Матеріал про цю прес-конференцію можна прочитати тут.

Після прес-конференції наша команда на чолі з Володимиром Торбічем була присутньою на засіданні Рівненського міського суду. Розглядалася справа головного лікаря пологового будинку, яку спіймали на хабарі. Для нас цей суд був першим у житті, тому ми з нетерпінням чекали початку процесу. Наступні дві години допитували головного свідка Наталію. Під час засідання ми побачили, як непрофесійно може поводити себе суддя, трохи не лежачи на своєму стільці, і як цинічно дивилася на свідка лікарка, виказуючи цим свою провину. Матеріал про це засідання можна прочитати тут.

Наступного дня ми займались створенням журналістських творів про суд та прес-конференцію, а також розшифровували (прослуховували та занотовували) записи з інших прес-конференцій.

У другій половині доби, близько шістнадцятої години, нам дали завдання відзняти матеріал відеосюжету для одного з рівненських телеканалів на тему роботи кнопок виклику диспетчера у ліфтах.

Разом із оператором ми зайшли у декілька високоповерхових будинків та провели технічну перевірку роботи ліфтів. Дзвонили диспетчеру, розмовляли з ним. На наш подив, диспетчерський центр взагалі не працював. Лише в одному з чотирьох ліфтів, не зважаючи на похвальні відгуки мешканців, дійсно працювала кнопка виклику диспетчера. Тож ліфтами та якістю їх обслуговування Запоріжжя й Рівне дуже схожі.

Після цього на нас чекало чергування з міліцією. Одна половина  команди – Дмитро Король та Дар’я Андрєєва – чергували з «Беркутом»,  а друга – Андрій Вавілов та Маргарита Доценко – з патрульно-постовою службою й слідчо-оперативною групою.

Під час цього патрулювання ми дізналися, якими насправді є міліціонери. Розповідаючи про особливості своєї роботи, «ППСники» та «беркутівці» підкреслили, що звичайним громадянам не потрібно їх боятися, якщо, звичайно, вони не правопорушники. З вечірнього чергування ми повернулись, отримавши багато вражень та нових цікавих спостережень.

Потрапивши у редакцію вранці, кожен написав репортаж про своє чергування. А потім усі разом зробили аналіз цих матеріалів, визначивши всі позитивні та негативні сторони. Один із репортажів можна прочитати тут.

В останній день роботи у редакції порталу «Четверта влада» ми разом з головним редактором намагалися підбити підсумки нашого перебування у Рівному.

Це стажування ще раз довело, що журналістика – це перш за все практика, а потім вже теорія. Ми на прикладі професійних журналістів-розслідувачів навчилися працювати в команді, писати репортажі, отримувати потрібну нам інформацію від людей, виокремлювати важливе та правильно обирати тему та жанр твору.

Матеріал підготовлено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язковозбігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Андрій Вавілов