Кафедра українознавства ЗНУ вчить охочих писанкарству

У cвітлиці кафедри українознавства Запорізького національного університету перед Великоднем працює студія «Сяйво писанкове».

«Коли я вчилася, писанкарство було заборонене. Проте зараз, дякувати Богові, можна це робити. Адже писанка – кодований символ. Коли мені говорять, що в Запоріжжі не писали писанки, я не вірю! Дванадцять писанок запорізького зразка зберігається в Ермітажі», – говорить заслужена майстриня народної творчості Галина Павлів.

Кожен бажаючий розписувати писанки на столі має аркуш із прикладами розпису з різних куточків України. Серед них є дубове листя, яке, до речі,  вважається запорізьким орнаментом, що означає силу й мужність. Таку писанку бажано дарувати чоловікам.

Спочатку на яйце обережно наноситься малюнок. Далі слід прогріти писачок у полум’ї свічки, зачерпнути віск й обережно провести ним по вже нанесених зображеннях. Розтопленим воском створюємо малюнок, який має лишитися білим. Опускаємо яйце в жовту фарбу. Необхідно нанести віск там, де лишився жовтий колір, зафарбувати витвір у червоний і зняти віск ганчіркою.

Найпершою впоралася із завданням кореспондент Запорізької державної телерадіокомпанії Оксана Гладій. Вона оздобила писанку орнаментом у вигляді сонця. «Мої діти зараз за кордоном – у Німеччині й Польщі, – але я хочу, щоб цей витвір був із ними й нагадував про наш край», –  говорить жінка.

Символи, які зображують на писанках, несуть сакральний зміст. «Писанка взагалі кодує багато інформації. Існує широке розмаїття візерунків. Лінії мають йти лише зліва направо. Інакше ваша писанка нестиме негативний характер», – коментує асистент кафедри українознавства Олена Яценко.

Довідка «Порогів»

Уже три роки поспіль перед Великоднем у світлиці кафедри українознавства другого корпусу ЗНУ проходять майстер-класи з писанкарства. Їх проводять за ініціативою завідувачки кафедрою українознавства Ольги Стадніченко й асистентки кафедри українознавства Олени Яценко.

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Анна Ставицька