Інтерв’юСтатті

Гурт «D.StaFF»: «Ми виходимо, і публіка каже: «Жгі, таваріщ!»

Учасники гурту «D.StaFF»  (Канцлер – вокал, «Ёж» – вокал, Маньяк – гітара, Ел – бас-гітара, Віталя – барабани)люди з різними музичними вподобаннями, та саме це дозволяє їм створювати унікальну й цікаву музику. Буква “D” в назві значить слово «Different», що підкреслює різноманітність колективу.

– Хлопці, як ви познайомились? В кого і як виникла ідея створити групу?

Канцлер: З Єжом ми дуже давно знайомі – років вісім. При цьому років сім разом лабаємо реп. А ідея грати репкор з’явилася, коли я зустрів давнього знайомого з інституту, і він каже: «А ми граємо живу музику!», а я йому: «А я роблю реп!». Я дав йому послухати один свій трек, і він запропонував створити щось спільне. Ми й створили. та згодом майже всі учасники колективу розійшлись, хто куди: хтось надто дорослим для цього став, хтось ще щось… Тоді вже просто позапрошували знайомих хлопців до гурту – так і виник колектив у теперішньому його складі.

«Ёж»: До речі, четвертого червня нашій групі буде вже два роки.

– Скільки у вас було виступів? Які з них найяскравіші?

К.: «Рок-клуб»! Найяскравіший виступ в «Рок-клубі»!

Ё.: А хіба не «Нахерсон»?..

К.: Та ні! Ти згадай «Рок-клуб», той слем, що там взагалі коїлось. А взагалі виступали разів 15.

– Так що ж було такого яскравого на «Нахерсоні»?

Ё.: Я там ледь не навернувся зі сцени!

К.: А, оце й все! Взагалі складно виокремити якийсь один виступ. Ми завжди дуже яскраво виступаємо. Це по-перше. А по-друге, нас завжди кличуть. Без нас не рентабельно щось взагалі влаштовувати (сміється). Просто в Запоріжжі здебільшого грають панк-рок. Кому як, а мені цей напрям не подобається. Коли ми виходимо на сцену,  слухачі нам дуже раді. Вони чекають альтернативи. Ми виходимо, й публіка каже: «Жгі, таваріщ!».

– Кого з запорізьких гуртів ви поважаєте найбільше? Можливо, хотілось би з кимось записати спільні треки?

К.: На мій погляд, це «CO2» і «Millennium Day».

Ё.: Ще «Інула», мабуть…

– Чи заробляєте ви на музиці?

К.: Ми не заробляємо. Та це можливо, якщо буде якась геніальна продюсерська думка. В Україні із гуртів, що грають репкор, тільки «ТОЛ» заробляє, напевно.

– Чи потрібна, на вашу думку, для музиканта спеціальна освіта та чи є вона у вас?

К.: Ні, не потрібна. Тут головне – бажання. Ми всі самі навчились грати та співати. Музична освіта є лише у нашого барабанщика.

– Яким одним словом ви б описали зміст своїх пісень?

К.: Мабуть, соціальне. Тому що ми співаємо про все. І це все, звичайно, торкається суспільства.

– На кого з українських та зарубіжних музикантів можна рівнятись? Кого ви поважаєте?

К.: З українських мені подобаються «СКАЙ» та «Роллікс». А з зарубіжних – «KORN», «Limp Bizkit», «Wu-Tang», «Onyx».

– Музика для вас –тимчасове захоплення? До якого віку ви бачите себе в групі?

К.: До труни! Ні, музика – це не тимчасове захоплення. Музика – вічна. Ми ні на що її не проміняємо. Можливо, гурт колись і розпадеться – то вже справа непередбачувана… Але займатись музикою будемо завжди.

– Як ви гадаєте, що потрібно грати, щоб бути популярним і заробляти гроші?

К.: Потапу – респект! Він хоч і гівнюк, та він знає, чим і як вдарити по кишені слухача. Щоб гарно заробляти, треба, мабуть, співати такі собі дурнуваті пісні. Навіть реп, коли виходить на велику сцену, стає дурнуватим. Тому що популяризація робить свою справу.

Ё.: Так, тому що, щоб читати реп на великій сцені, треба робити його таким, щоб він подобався всім. А тоді вже втрачається весь глибинний зміст пісень. Той самий Потап в свій час робив дуже серйозні та якісні речі.

– Які ваші власні досягнення в музиці?

Ё.: Нас багато хто знає в Україні та Росії. В Росії здебільшого нас знають ще як «Зону П». Як «Зона П» ми увійшли до фіналістів «HipHop.Ru». В 2005 році ми зайняли друге місце на «Червоній Руті». На всеукраїнському фестивалі «Водоворот» ми зайняли перше місце.

– Чи берете ви участь у благодійних концертах?

К.: Ні. Нас не запрошують. Та й навіщо нас запрошувати, якщо «Тартак» приїжджає на подібні концерти?

Ё.: Так, якби запрошували, звичайно, залюбки брали б участь. Чом би й ні? Нам гроші не цікаві.

– Ну вам нічого і не платять…

К.: Тому й не цікаві! Нам цікава винятково музика. Оренду приміщення, ремонт, апаратуру – все сплачуємо зі своєї власної кишені. Але воно того варте. Не було б варте – не займалися би цим.

– Чи замислюєтесь ви над своїм іміджем перед виступами?

К.: Абсолютно ні! Ел (басист) – так… А ми – аби в чистому! (сміється)

Ё.: Взагалі ми стараємось брати публіку своїми піснями, а не зовнішнім виглядом.

Ознайомитися з творчість групи «D.StaFF» можна на їхній сторінці Вконтакті: http://vk.com/d_staff

Довідка «Порогів»

Група «D.StaFF» була створена в травні 2010 року шляхом злиття двох різних субкультур: сучасного хіп-хопу й важких гітарних рифів. Основний стиль колективу – репкор, але, не дивлячись на це, хлопці стараються зробити кожну пісню особливою, в той самий час не виходячи за рамки свого стилю.

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Оксана Житнюк

Попередня публікація

Журналісти обговорять перспективи розвитку журналістських розслідувань

Наступна публікація

Наркотическая виртуальная реальность

admin