Блоги

"Ми – не безліч стандартних "я", а безліч всесвітів різних" (с) В. Симоненко

Share to Facebook
Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Так, дійсно, ми не безліч стандартних «я», а безліч Всесвітів різних, бо кожен із нас індивідуальний, зі своїм баченням світу, зі своєю точкою зору. Всі розвиваються по-різному, хтось у 10 років розмовляє як дорослий, бо за свого життя пережив багато прикрих моментів, які навчили його бути «дорослим», дивитися на речі по-іншому, навчилися бути самостійними і стояти за себе, а інші у 30 поводяться як діти. Усі люди різні, розвиваються з різними темпами, відчувають та розуміють людей інакше. Тобто: комусь прикро з того, що відбувається у нашій державі, а іншому байдуже.

Мені завжди було цікаво, про що людина думає у той чи інший момент. Виглядає спокійно, а можливо, в середині його «розриває», а він навіть вигляду ніякого не подасть.

Спілкуючись з людьми, не має значення: у реальному житті чи у соціальних мережах (хоча у них найчастіше) намагаюся «відсіяти» тих, хто не вміє виражати свої почуття, емоції, тих, у кого не має власної думки, своєї точки зору, як на мене, то це не правильно, я не можу спілкуватися з такими людьми, я ніби зупиняюся у своєму розвитку, бо вони не вміють «розмовляти», щось розповідають, а на справді товчуться на одному місці. І коли я слухаю якісь історії чи відповіді на мої запитання, я починаю аналізувати людину, і якщо я розумію, що вона знає і відчуває себе індивідуумом, то я продовжую із нею спілкуватися, бо таким чином, я зможу у неї чомусь навчитися, взяти щось корисне для себе, а якщо ні, то намагаюся більше не спілкуватися, бо не хочу деградувати разом із нею.

Мені взагалі цікаво спілкуватися із людьми, дізнаватися щось цікаве, слухати точку зору, або як мій співрозмовник змальовує своє бачення на ту чи іншу проблему, це завжди цікаво, не зважаючи на те, що згодна я із ним чи ні. Це не має значення. Головне, що вона у нього є і він її дотримується.

У кожного всередині відбувається безліч процесів ( я не про працю органів): людина завжди думає, щось переосмислює, вигадує, фантазує, характеризує. Хтось впевнений у собі. У своїх баченнях, хтось не постійний і змінює їх щоденно.

Кожній людині потрібно працювати над собою, самовиражатися, самовдосконалюватися, виражати свої емоції та почуття, вміти постояти за себе не тільки фізично, а й морально.

Не потрібно ніколи й нікому забувати про наші можливості, про те, що всі ми різні, із різними навиками, здібностями і те, що бачення і розум у всіх різний.

Не важливо від статті, віку, національності – нам потрібно слідкувати за собою, а не за іншими, в першу чергу змінювати себе, а потім вже вказувати на помилки інших!

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Олександра Залозна

Блоги

"Ми – не безліч стандартних "я", а безліч всесвітів різних" (с) В. Симоненко

Share to Facebook
Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Так, дійсно, ми не безліч стандартних «я», а безліч Всесвітів різних, бо кожен із нас індивідуальний, зі своїм баченням світу, зі своєю точкою зору. Всі розвиваються по-різному, хтось у 10 років розмовляє як дорослий, бо за свого життя пережив багато прикрих моментів, які навчили його бути «дорослим», дивитися на речі по-іншому, навчилися бути самостійними і стояти за себе, а інші у 30 поводяться як діти. Усі люди різні, розвиваються з різними темпами, відчувають та розуміють людей інакше. Тобто: комусь прикро з того, що відбувається у нашій державі, а іншому байдуже.

Мені завжди було цікаво, про що людина думає у той чи інший момент. Виглядає (більше…)

Попередня публікація

По Хортице прогулялись Чеширский Кот, Безумный Шляпник и другие персонажи Кэрролла

Наступна публікація

К-РОР вечеринка в Запорожье прошла с размахом и зажигательными танцами

admin