Президентські Вибори України 2010 та 2014: схожого мало (ІНФОГРАФІКА, ВІДЕО)

Позачергові вибори Президента України експерти назвали визначними та не схожими на попередні. Очікувалася висока явка через значну мотивацію виборців, низьку можливість фальсифікацій та одного фаворита. «Пороги» порівняли, наскільки нинішні вибори відрізняються від виборів Президента України 2010 року.

Вибори Президента України 2010 відбулися 17 січня 2010-го. Спочатку Верховна Рада України призначили їх на 25 жовтня 2009 року, але цю дату оскаржив на той час чинний Президент України Віктор Ющенко в Конституційному Суді. Після того, як КС визнав таке рішення протиправним, Верховна Рада призначила вибори на 17 січня. Другий тур пройшов 7 лютого.

Вибори Президента України 2014 відбулися 25 травня. Спочатку їх запланували як чергові на 2015-й, але кровопролитна політична революція в країні змусила перенести дату.

Після трьох місяців акцій протесту влада та опозиція за посередництва іноземних політиків 21 лютого 2014 року підписала угоду про врегулювання політичної кризи. Одним із пунктів цієї угоди було проведення дострокових виборів одразу після прийняття нової Конституції України, але не пізніше грудня 2014 року.

Злякавшись революційних настроїв громадян, під кінець лютого Віктор Янукович виїхав із країни в невідомому напрямку. Як виявилося потім, він переховувався зі своїми прибічниками в Росії. Верховна Рада постановила, що Президент України в неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення законних повноважень та є таким, що не виконує своїх обов’язків. Тож з’явилася необхідність у позачергових виборах.

Кандидати: нові та старі

Якщо у 2010 році кандидатів здебільшого висували партії, то фішка виборів-2014 – самовисування. Причому декілька кандидатів наразі тимчасово безробітні.

Серед низки персон, яким ЦВК відмовила в реєстрації кандидата в Президенти 2010 року, була Наталія Вітренко. Згідно зі стандартним формулюванням ЦВК, «було встановлено, що відповідні документи подані з порушенням вимог Закону України «Про вибори Президента України» та неналежно оформлені». Наталія Вітренко ж заявила, що єдиною причиною була неналежна застава в розмірі 1964 грн. замість 2,5 млн грн.

У 2014 році ЦВК відмовила в реєстрації низці маловідомих кандидатів, які порушили порядок висування або їхні документи не відповідали нормам українського законодавства. Найяскравішим з-поміж них був Дарт Олексійович Вейдер (при народженні Віктор Олексійович Шевченко 1956 року народження). ЦВК відмовило йому з низки причин: неправильна адреса та дата висування кандидата інтернет-партії України в документах, заповнення анкети кандидата та декларації про майно, доходи та витрати іншою людиною, через ім’я – такий кандидат може дискредитувати Україну в очах міжнародної спільноти.

Явка громадян на вибори

Експерти пророкували Президентським виборам-2014 рекордну явку, але сепаратисти зіпсували картину. Через анексію Криму та Севастополя Росією проведення виборів на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя виявилося неможливим. Однак близько шести тисяч кримчан мали можливість проголосувати в інших регіонах України.

Тим часом сепаратистська організація Донецька народна республіка намагалася підірвати вибори в Донецькій області, це ж відбувалося й у Луганську. Озброєні прихильники самопроголошеної Луганської народної республіки здійснили напади на окружні виборчі комісії. Їхніми стараннями більшість дільниць не змогли відновити роботу.

Реакція Росії на президентські вибори в Україні

У 2010 верхівка Росії була задоволена перемогою Віктора Федоровича. Нагадаємо, що ще у 2004 році тогочасний президент Росії Володимир Путін поспішив привітати Януковича після другого туру з перемогою, проте за результатами третього туру тоді Президентом України став Віктор Ющенко.

Революцію в Україні 2013-2014 років Росія одразу сприйняла негативно, інтерпретувавши її, не як незадоволення українців діючим президентом та іншими політиками при владі через їх некомпетентність та свавілля, а як фашистські настрої українців проти Росії, а також російськомовного народу. Усунення від влади Віктора Януковича Росія розуміє як незаконне скинення влади, тому дала прихисток Віктору Федоровичу на своїй території.

Зараз є побоювання, що Росія в обличчі Володимира Путіна може не визнати результати цьогорічних виборів, оскільки багато громадян так і не змогли проголосувати.

Також Росія вирішила створити провокацію. Перший канал одразу ж після завершення голосування показав відеосюжет, в якому в Україні перемогу в президентських виборах «здобув» кандидат від «Правого сектору» Дмитро Ярош із 37% голосів. Укрінформ із посиланням на джерело в СБУ повідомив, що це зовсім не помилка, а провокація й елемент невдалої спецоперації російських спецслужб в інформаційній війні з Україною. СБУ та Держспецзв’язок разом із українськими IT-фахівцями виявили та знешкодили комп’ютерний вірус, котрий мав спрацювати в період підрахунку голосів на сайті ЦВК і показати переможцем виборів Дмитра Яроша.