Президент Украины Петр Порошенко после заявлений представителей власти и армии о том, что Россия принимает участие в боях на востоке Украины, официально объявил о российском вторжении на территорию своей страны.
28 августа он отменил свой рабочий визит в Турцию в связи с обострением ситуации в Донбассе и срочно созвал Совет национальной безопасности и обороны Украины. Также Петр Порошенко инициировании обсуждения произошедшего в Совете Безопасности ООН.
«Пороги» спросили экспертов, как изменится политика Украины и жизнь украинцев после заявления Порошенко.
Игорь Артюшенко, глава Комитета общественного контроля за действиями власти при Запорожской облгосадминистрации:
– Що ж, нарешті це сталося. Нарешті, бо громадські активісти по всій Україні давно вже казали, що саме російські ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи) дестабілізують ситуації на Сході України, саме російські військові є основною ударною групою у війні, а ніяке не ополчення, екзальтовані проросійські прихильники чи просто зрадники Батьківщини. І гасло «услышьте Донбасс!» – це тільки брудна інформаційна технологія, бо російські диверсанти нікого не будуть слухати, окрім наказу Путіна.
Звичайно, що подібна заява Порошенка давалась дуже важко, а тому і довгий час затримувалась. Сподівались на мирний план, на порозуміння, на те, що здоровий глузд в Кремлі візьме гору. Визнання відвертої і відкритої війни з сусідньою країною, де живуть сотні тисяч наших родичів та друзів, де велика частка пов’язаного з Україною бізнесу, з якою наші громадяни у прикордонних територіях торгують і годують з того свої сім’ї – це дуже болюче для всіх рішення.
Але і вибору у Київської влади вже не залишилось, бо кожного дня гинуть наші українські хлопці від рук зовнішнього агресора – це треба визнати, щоб надалі будувати правильну стратегію. І перемогти.
Тепер і політика України має змінитись – не незрозумілі переговори з північним сусідом (бо вони вже довели свою безперспективність), а жорстка дипломатія. І не тільки по відношенню до Росії, але і до всього Світу – він нарешті теж має визначитись і зайняти сторону. Таким чином Україна зможе зрозуміти, хто нам друг, хто і чим згоден допомогти у військовому конфлікті.
А самі наші громадяни мають зрозуміти одне – мир і щасливе майбутнє можливе тільки у випадку, якщо вся країна візьметься реалізовувати єдине гасло: «Все для фронту – все для перемоги!». Саме це має стати головним питанням у порядку денному кожного громадянина. І чим швидше ми це усвідомимо, тим менше буде жертв та скоріше настане мир.
Найперше це стосується мешканців Запорізького регіону. Бо на Півдні – Крим, а на Сході – Донбас. Очевидно, що Путіну Луганськ чи сам Донецьк точно не потрібен, бо що йому робити з депресивними регіонами, інфраструктуру яких він вже знищив руками найманців, бойовиків та російських армійських частин? Навесні-влітку він мріяв про сам Київ, чи, принаймі, «Новоросію», але ці проекти Кремля залишились нездійсненними через спротив українських військових і свідомих українських громадян. Тому зараз Росія здійснює план «Б» – намагається прорубати дорогу на Крим, бо без води, електроенергії та дороги він теж не потрібен Путіну.
Впевнений, що вони знову обламають зуби. А тому тверезо аналізуємо ризики, не піддаємось паніці і реалізовуємо наше гасло «Все для фронту – все для перемоги!» Тоді збережемо мир і в нашому Запорізькому краї.
Ирина Лех, председатель Запорожского регионального совета предпринимателей:
– Сегодняшние события на Донбассе и возможное продвижение российских войск на территорию Запорожской области вызвало панику. Горожане говорили только об одном: неужели и у нас будет война…
Не будет. Потому что запорожцы не позволят создание ЗНР. Потому что Запорожье – это Украина. И точка.
Что можем и должны делать мы, обычные люди? Перестать паниковать.
Собрать, на всякий случай, «тревожный чемоданчик» с деньгами и документами. Мужчинам записаться в добровольческие батальоны по защите города (Самооборона Майдана, Хортицкий полк), женщинам – обучиться оказанию первой медицинской помощи.
И всем – предпринимателям, пенсионерам, подросткам – помогать нашим военным. Только не на рекламируемые телефоны, а непосредственно бойцам.
Пока ситуация находится под контролем. Если мы будем вместе, так будет и дальше.
Валерий Баранов, голова Запорожской облгосадминистрации:
– Сейчас станет тревожнее, но не стоит паниковать. Наши сотрудники приняли участие в заседании Совета обороны Днепропетровской области, где мы узнали об их планах. Мы используем их лучшие наработки для себя. Сегодня состоялось заседание Совета обороны – мы имеем четкий план и программу действий, приступаем к ее реализации с сегодняшнего дня. Нашу территорию мы будем защищать вместе с соседями, будем использовать опыт друг друга. Мы приступаем к строительству оборонных новых сооружений по схеме. Деньги есть, мэры и главы РДА будут строить, нужна техника, топливо, люди. Планируем ряд других мероприятий.
Игорь Зубко, юрист:
– Відповідаючи на Ваше питання, хочу підкреслити, що завжди краще планувати свою діяльність та заходи, виходячи із правдивої інформації. Дуже важливо, щоб її не приховували, а надавали можливість широким колам громадськості доступ до правдивої інформації. Виключення – секретні військові операції, до речі, як і пересування військових.
Отож, заява про вторгнення військ РФ дає можливість звертатися по допомогу до світової спільноти, гарантів безпеки України, адже Росія повністю проігнорувала відомий Вам «Будапештський меморандум» 1994 року.
Необхідно тепер нам всім чітко зрозуміти, що це вже точно не АТО, а справжня війна і відповідно реагувати, маємо мобілізувати якомога більше фахівців, що володіють зброєю і мають відповідну підготовку. Паралельно із проведенням навчання широких кіл добровольців із громадян України, так би мовити – загальна військова підготовка. Партизанські загони, про які вже говорилося треба створювати вже зараз.
У економічній сфері – всі російські капітали мають бути заморожені та у подальшому націоналіозовані, з метою поповнення фондів допомоги Збройним Силам, учасникам АТО та їх сім'ям. Всі учасники антидержавних заколотів мають бути знайдені та піддані суду. В майбутньому, вважаю, треба внести зміни до законодавства, щоб можна було забирати статус громадянина, адже не всі його заслуговують. Багато хто кричатиме, що це недемократично, але чи демократично зраджувати свою країну і співгромадян? За такі дії треба відповідати!
Одночасно треба запросити міжнародних спостерігачів, представників ООН до України, щоб вони офіційно зафіксували порушення державного кордону України збройними силами РФ. Звернутися до країн-учасниць «Будапештського меморандуму», інших за вйськовою допомогою. Багато ще треба всього зробити.
Фото: http://nr2.com.ua
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Марина Ботнарева
