Культура

У Запоріжжі поет Лесь Белей презентував нову збірку «Книга про ліс»

Олесь Барліг та Лесь БелейПрезентація збірки «Книга про ліс» ужгородського поета та мовознавця Леся Белея відбулась 12 лютого в кафе «Укроп» за підтримки громадської організації «Центр мистецтв «АРТ-Простір» та Асамблеї діячів культури Запоріжжя «Запорізька книжкова толока».

Модераторами заходу стали відомий запорізький письменник Олесь Барліг та запорізький журналіст Валентин Терлецький, вони обговорили з Лесем Белеєм його збірку, ділилися своїми роздумами про художні засоби виразності, дискутували з автором про поетичне мистецтво в цілому.

«Окремої концепції подачі текстів немає. «Книга про ліс» – цикл віршів, оформлена двома частинами «in silva» й «ex silva», які нараховують 60 поетичних текстів», – розповів Лесь Белей.

Книга про лісПерша частина збірки – це мандри історіями Лісу, його стежками і звуками, символами і рефлексіями, ним породженими. Друга – це вихід за межі Лісу, у Місто, яке теж наповнене своїми символами та історіями, подекуди динамічнішими, ближчими і впізнаванішими, але так само відкритими до різних прочитань та інтерпретацій.

Родзинкою вечіру стали читання автором власних віршів, які допомогли поглибитись в творчу ідею, зрозуміти особливість написаних рядків, надихнутися. Так, риторичні запитання з «Урбаністичної літанії» здаються  незвичайно чуттєвими:

«як знайдеш себе?
якщо говориш тільки
з голубами, псами й опосумами»;

«як знайдеш себе?
якщо місто годувало тебе з ножа

як знайдеш себе?
у місті, де святі
носять німб на рогах».

«Білий вірш – це свобода для поета», – пояснює поет.

«Книга про ліс» – своєрідна модель світу, джерело образів (сумних, страшних або меланхолійних – читач вирішує самостійно): «мурашина матка», яка «перегризла горлянки усім червоним мурахам»; проліски, які «прогризлись крізь перемерзле листя»; чоловік, «що прийшов за смертю на вічнозеленій сосні» тощо.

Метафоричний міський ліс, авторське бачення оточуючої дійсності майстерно передали ілюстрації Алєни Семчишин.книга про ліс

Поетична мандрівка з Лесем Белеєм закінчилась віршем «Епілог»:

ліс вирубали
пні викорчували
звірі загинули
комахи перевелися
озеро всохло
трави зів’яли
річка потекла
іншим руслом

але нічого
не змінилося

Автор: Наталія Гордибакіна

Попередня публікація

У Запоріжжі відкрилася виставка Генерального консула Німеччини

Наступна публікація

В Запорожье презентовали «умный» автобус

admin