ТОП-5 міфів про гендерну рівність

Часто, критикуючи рух за рівні права чоловіків і жінок, люди стикаються із нерозумінням, що таке “гендер”, і чим він відрізняється від біологічної статі. Феміністи ж і зовсім постають борцями із вітряками. Саме тому “ПОРОГИ” зібрали ТОП-5 міфів, які заважають людям зрозуміти поняття гендерної рівності.

Із визначенням основних стереотипних міфів допомогли Тамара Марценюк, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, гендерна експертка УГСПЛ, та Ольга Веснянка, журналістка, правозахисна активістка, незалежна тренерка, співпрацює з “Deutsche Welle” та “Громадським радіо”.

  1. Гендерна рівність заперечує біологічні відмінності між жінками та чоловіками

na-tchem-osnovan-semeyne-otnosheniya-muzha-i-zhen

Гендерна теорія не заперечує біологію, і той факт, що жінки та чоловіки відрізняються за певними фізичними ознаками статті. Але гендерна теорія критикує біологічні відмінності як єдине пояснення у гендерних відмінностях.

Тобто «Ти розбираєшся в техніці і комп’ютерах, тому що ти хлопець» – факт наявності XY хромосом не робить будь-якого хлопця фаховим користувачем комп’ютеру. Дівчина також може добре знатися на техніці.

  1. Рівноправ’я жінок і чоловіків нічого не дасть

c206045ae685a86b8f0a894f025280cf

Оксана Хомей у своєму матеріалі для ресурсу «Повага. Кампанія проти сексизму» пише, що рівень ВВП країни виросте на 26%, якщо на ринку праці будуть рівномірно задіяні і чоловіча частина населення, і жіноча.

«А якщо жінки досягнули б повної рівноправності на ринку праці, то світовий ВВП виріс би аж на 26% порівняно з теперішнім, і становив би 28 трильйонів доларів США в 2025 році. Така сума рівноцінна приблизно обсягам сьогоднішніх ВВП Сполучених Штатів і Китаю разом взятих».

  1. Гендерна рівність вже досягнута. Жінки мають усі права

http://www.psychologos.ru/images/a/a3/Obyazannosti_v_semqe.jpg
www.psychologos.ru

Згідно з рейтингом звіту з глобального гендерного розриву за 2016 рік Україна посіла 69 місце із 144. Найкраща ситуація із гендерною рівністю у сфері освіти, тут наша країна посіла 26 місце, а найгірша у політиці – 107 місце.

Якщо говорити про рівність у побутовому житті, то Наталія Лавріненко у 2006 році зробила дослідження на тему «Динаміка гендерної нерівності в пострадянській Україні». На домашню працю жінка в середньому витрачає 3 години на день, а у вихідні – 5-6 годин. А чоловік – від 45 хвилин до години.

Але Тамара Марценюк наводить дані Держстату: на 2010 рік зайнято на ринку праці 63% жінок та 68% чоловіків. Тобто такого класу як домогосподарка в Україні майже не існує. Працюють обидва, але хатніми справами займається переважно жінка.

  1. Фемінізм – це лише про жінок

kiakpoavsjo

Рух за рівні права та можливості для чоловіків і жінок – це і є фемінізм. Тут мова іде не лише про жінок.

Стереотипні уявлення стосуються і чоловіків так само: «Чоловік не плаче», «Чоловік має бути сильним», «Чоловік – годувальник родини», «Справжнього чоловіка прикрашають шрами».

Ми давно розуміємо, що світ занадто гетерогенний, де людина, не зважаючи на свою стать, може бути ким завгодно. А ці стереотипи тримають нас в кордонах.

Так само і сексизм (дискримінація за ознакою статі) стосується не лише жінок. В Україні сфера в якій найбільше утискається в своїх правах чоловік – це татівство.

  1. Існують суто «чоловічі» та «жіночі» професії

littlemisskate.ca
littlemisskate.ca

У мові закріплені назви професій, які передбачають, хто саме може виконувати роботу. Тому так важливо вживати фемінітиви. Якщо раніше депутатом, деканом чи послом могли бути тільки чоловіки, бо жінка не мала доступу до вищої освіти, то зараз доцільно вживати депутатка, деканка та посолка. Більшість професій вже перестали бути «суто чоловічими».

Але і на сьогодні дотримуються переліку «важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці» від Міністерства охорони здоров’я, який було запроваджено в 1993 році. За цим документом, жінка не може займатися 500 видами робіт. Все це обумовлюється «турботою» про жінок та їх репродуктивне здоров’я (не всі жінки планують народжувати). Хоча такі «небезпечні» професії можуть бути добре оплачувані.

Також так звана «обслуговуюча праця» вважається сферою жінок. Навіть у оголошеннях на посаду «помічника/помічниці директора» відразу вказується стать – жіноча. Хоча статтею 24 Конституції України заборонена дискримінація за ознакою статі.

Тіна Собко