КультураСтаттіСуспільство

Рукавичка солідарності: японський художник намалював 9-метровий мурал у Маріуполі

Рівно чотири тижні команда міжнародного проекту Over the Walls провела в Україні, працюючи над створенням муралів у Києві та Маріуполі. Напередодні повернення додому художник Кенске Міязакі та його колеги побували в Запоріжжі, де розказали про те, як у різних куточках світу мистецтво робить людей трохи щасливішими.

Фарби проти «Градів»

Загальноосвітня школа № 68 знаходиться в Східному мікрорайоні Маріуполя – досить далеко від центру міста й надто близько до Новоазовської траси. У січні 2015 року «Гради» ДНР обстріляли маріупольські блокпости Збройних Сил України, а разом з ними – і житлові квартали. Артилерійські снаряди поцілили в тутешні багатоповерхівки, магазини, інші міські будівлі. Сліди від обстрілів залишились і на стіні 68-ї школи – два роки потому азійські митці разом з українськими дітьми намалювали поверх них величезний багатокольоровий мурал.

Україна стала третьою в низці країн, де реалізується проект Over the Walls. Його автор – японський митець Кенске Міязакі. Компанію йому складають фотографи з Японії та Південної Кореї – Оно Кейске і Лі Чангун, а також південнокорейський художник Сонг Мінк.

Візит до України насправді став наслідком збігу обставин: по-перше, цьогоріч наша держава відзначає 25-річчя дипломатичних відносин з Японією, а по-друге, раніше Маріуполь приєднався до глобальної ініціативи Агентства ООН в справах біженців «Міста солідарності». Саме Агентство й запросило Кенске Міязакі приїхати сюди. Тиждень він з товаришами провів у Києві, де разом із дітками вимушених переселенців художники намалювали кольорове панно на території арт-заводу «Платформа». Проте основна робота, на яку пішов майже рік підготовки, чекала на художників у Маріуполі. Новостворений мурал на фасаді української школи наразі є найбільшим у творчому доробку Кенске – його загальна площа сягає 100 м2.

japan-03

Крізь стіни та континенти

Ідея проекту Over the Walls спала Кенске на думку, коли він дивився новини про події в Кенії.

Я просто побачив, як ці люди живуть, в яких умовах, і вирішив приїхати туди.

Пізніше художник зізнається: створенню першого муралу в чужій країні передувала ще й особиста творча криза. Подорож на інший континент, життя в кенійських трущобах, спілкування з місцевими дітьми, малювання з ними зрештою допомогли Міязакі побачити новий смисл власної творчості.

Дивувати людей і малювати разом з ними – ось він, смисл!

Після поїздки в Кенію стало очевидно, що проект мусить продовжуватись, і щороку в різних куточках планети, де люди живуть у непростих умовах, мають з’являтися величезні малюнки на знак солідарності з ними. Наступною країною, куди відправився Кенске Міязакі, став Східний Тимор – азійська демократична республіка, що отримала незалежність лише в 2002 році. За допомогою життєствердних візуальних образів на стіні державної лікарні художники прагнули створити нові символи для молодої країни.

Команда Over the Walls переконана: мистецтво об’єднує людей, народи й культури. Саме тому над муралами Міязакі працює разом з місцевими мешканцями, насамперед дітьми, а основним джерелом фінансування проекту є краудфандинг. Малювання муралів у чужих країнах активно підтримують японські корпорації, культурні інституції та звичайні мешканці.

japan-04

Суперщастя – для всіх і просто так

Для кожної нової фрески Кенске шукає новий сюжет, надихаючись культурою країни, власними асоціаціями та життєствердними символами. Спільними для малюнків залишаються багатоманіття барв і велика кількість персонажів – дорослих і дітей різної національності, але неодмінно радісних і доброзичливих.

 Основна тема наших малюнків – суперщастя. Ми наважуємось малювати щось позитивне і робити настрій людей і їхнє життя кращими.

На сюжет для маріупольського муралу Кенске Міязакі надихнула казка «Рукавичка», що є дуже популярною в Японії. Це історія про солідарність, можливість співіснування в мирі й дружбі, вважає автор. Адже казкова рукавичка стала домівкою для найрізноманітніших звірят. Так само і Маріуполь з початку збройного протистояння на Донбасі став прихистком для різних людей, і для них дуже важливо вберегти мирне співжиття та порозуміння. Гігантська рукавичка на стіні маріупольської школи єднає не тільки людей з усіх регіонів України – тут же можна відшукати японського самурая та навіть тварин з традиційної казки. Іншим важливим символом є писанки – на муралі вони, більше ніж будь-коли, втілюють собою життя – з кольорових яєць, зігрітих теплом мешканців «рукавички», прокльовуються веселі курчата.

japan-01

Малюнки, більші за слова

На думку Кенске Міязаки, мистецтво більше за слова – малюнки дозволяють людям спілкуватись і розуміти одне одного, навіть якщо вони говорять різними мовами. Водночас, перебуваючи в Україні, у Маріуполі, художник намагався зрозуміти причини подій, що відбулись тут, а також різні погляди на них місцевих мешканців.

Повідомлення, яке я вклав у мурал, може бути надто наївним. Але я вважаю, що художник може відображати світ таким, яким він має бути, а не яким він є. Це один з головних викликів у світі: як людям, що мають різні цінності, жити разом? Дехто скаже, що краще побудувати стіну між нами. Але я б хотів створити те, що дозволить нам перестрибнути через цю стіну. І мистецтво може для того багато зробити.

Наступного року Кенске та його колеги поїдуть до Еквадору. Під час творчих воркшопів у Києві українські діти намалювали своєрідні вітальні листівки для своїх однолітків з далекої Південної Америки. Активний пошук ідей та фінансування для цього проекту команда почне одразу по поверненні додому.

Разом з тим у період між малюванням муралів реалізується ще одна ініціатива команди Over the Walls. Це соціальний бренд Whoop, створений у 2016 році. Під такою маркою японська дизайнерка Юко Кацукі розробляє пакування для різних продуктів – від кави до кольорових олівців. Основою дизайнерського оформлення при цьому є дитячі малюнки, зібрані в межах проекту. Частина прибутку з продажів (роялті) повертається благодійними пожертвами в країни, де проживають маленькі автори малюнків, – на потреби місцевих шкіл.

Інна Стащук

Фото зі сторінки проекту в фейсбуці

Попередня публікація

Молодіжний вишкільний табір запрошує виховати волю та характер

Наступна публікація

Мистецтво відступати від норми: три кейси про каліграфію і не тільки

redactor