КультураСтаттіСуспільство

Ніч у театрі. Як відкриватиме сезон Запорізька нова драма?

Здавалось би, відкриття театрального сезону – з тих символічних подій, що мають чітко визначений формат. Себто коли з добре відомого репертуару дістається заздалегідь анонсована прем’єра – і ось уже збирається повна зала справжніх шанувальників мистецтва. Квіти, овації, касова виручка додаються. Проте сучасний театр на те і є сучасним, щоб руйнувати стереотипи й переінакшувати звичні сценарії. 

Молода й амбітна «Запорізька нова драма» на знак відкриття театрального сезону влаштовує низку подій. Серед них буде й лекція про те, як дивитись вистави, і вечірка до світанку все це відбудеться 9 вересня на базі арт-центру «Лофт Млин», де наразі працює театр. Звісно, буде й прем’єра – це резонансна вистава «Папа парадоксальний», вперше показана запорізьким глядачам у липні цього року. Напередодні вечора відкриття «Пороги» трохи поспілкувались з акторкою і арт-менеджеркою «Запорізької нової драми» Вікторією Петровою про прекрасне – глядачів, прем’єру, партнерські проекти  і те, чому варто долучитись до театральної команди.


ПРО ГЛЯДАЧІВ

Для нас, команди театру, завжди є великим сюрпризом наша аудиторія. З вистави до вистави, з події до події ми спостерігаємо нові обличчя. Звісно, у нас є стала аудиторія, що відвідує нас регулярно, але завжди – і це справді важливо – у нас є нові люди. При тому, що канали, через які ми поширюємо інформацію про прем’єри та заходи, не змінюються. Як менеджерка театру, я розумію, що ми маємо визначити цільову аудиторію, аби спростити комунікацію та чітко знати, на кого спрямовувати інформаційні меседжі та репертуар театру загалом. І ми з командою неодноразово це намагались зробити. Але потім ми бачимо, що вистави відвідують і підлітки, і люди третього віку, і компанії, й одинаки. Тоді ми вирішуємо, що наша чітка сепарація аудиторії може обмежити доступ людям, яких за певних причин ми не включили до «цільових». І ми розуміємо, що не маємо на це права, бо

наші вистави – це висловлювання. Це проговорювання та пропрацювання актуальних, соціальних, іноді болючих тем. І це стосується кожного.

Тому чекаємо ми завжди абсолютно усіх і залишаємо за глядачем право вирішити, чи хоче він відвідати нас ще. Єдине обмеження більшості наших вистав – це 18+.

Вікторія Петрова, сцена з вистави "Папа парадоксальний"

Вікторія Петрова, сцена з вистави “Папа парадоксальний”

ПРО ВІДКРИТТЯ

Ми хотіли якомога ширше охопити всі заходи, що ми їх готуємо для глядача в цьому сезоні. Щоб після однієї ночі з нами (в буквальному сенсі), відвідувач максимально розумів, що ми можемо йому запропонувати. Приміром, цього року ми запускаємо новий проект – лекторій з театральної тематики. Першим етапом стане курс від Марічки «Як дивитися вистави». Так, це буде цілий курс, що складатиметься з 5-6 лекцій, детальніше про які можна буде дізнатись на наших сторінках у соцмережах. Ми плануємо запрошувати представників незалежних театральних майданчиків з усієї країни з лекціями на найрізноманітніші теми. Це режисура, перформативні практики, арт-менеджмент, дотичні до театру галузі – живопис, музика.

Ми відчули такий запит від наших глядачів, які регулярно вимагають пояснень, але у виставах ми не можемо собі такого дозволити.

Тож сподіваємось, проект, який спробує пояснити, що таке сучасне мистецтво, задовольнить потреби наших глядачів.

Вечірки ми почали практикувати з травня цього року. І зрозуміли, що це прекрасно. Вони у нас завжди наповненні мистецькою складовою – виставки, вистави, лекції, музичні перформанси. І водночас це простір для «потусити» та поспілкуватись з людьми, яких ти мало знаєш, але з якими, вочевидь, маєш багато спільного. Ми завжди кайфуємо від цього. І всіх до цього процесу кайфування запрошуємо. «До світанку» – це буквально. Їх не так багато теплих вже лишилось.

Сцена з вистави "Папа парадоксальний"

Сцена з вистави “Папа парадоксальний”

ПРО ВИСТАВУ

«Папа парадоксальний» – перша вистава, яку ми анонсували через особисту історію. Й історія ця було про непрості стосунки з батьками. Очевидно, кожен має таку історію, і кожному було цікаво, як з цього можна зробити підліткову виставу-казку. Напередодні прем’єри ми запустили  в мережі флешмоб #мійнайпершийспогад, і він показав, що

часто-густо перший спогад – це травма, тої чи іншої глибини. У кожному з нас ці історії залишили слід, і ми маємо це пропрацювати, аби йти далі.

Вистава побудована на документальних розповідях учасників трупи. Настя Косодій, драматургиня, обрала для них художню рамку – казку. До того ж, ми вперше залучили художницю і скульпторку Ксенію Платанову, яка створила спеціально для вистави неймовірні, жахливі, але й прекрасні маски та макові голови. Це дало нам можливість вперше спробувати елементи дорослого лялькового театру. Підсумовуючи, у цієї вистави забагато «вперше», щоби не стати успішною.

Драматургиня Анастасія Косодій про спільеий проект Запорізької нової драми та інтеграційного театру "Покажи"

Драматургиня “Запорізької нової драми” Анастасія Косодій – про роботу театру з жестовою мовою

ПРО СПІВПРАЦЮ

Співпраця та кооперація обумовлюють існування сучасного театру в принципі. Бо ми говоримо про актуальне, про соціальне. Ми залучаємо вразливі категорії та піднімаємо дражливі теми. Робити це і не співпрацювати з організаціями, які вирішують ці проблеми на соціальному рівні, – безглуздо та непрофесійно. Тому нам цікаво співпрацювати з усіма сучасними майданчиками в місті та поза ним. Наприклад, ми робили 4-місячний проект у містах Донецької та Луганської областей, були театральним майданчиком на фестивалях «З країни в Україну» та «Запорізька книжкова толока», брали участь в інтеграційній виставі для людей з вадами слуху спільно з театром «Покажи».

Ми бачимо своєю метою проговорення табуйованих тем з метою їхнього введення в постійний інформаційний простір.

Для примирення широкого загалу з тим, що фемінізм, ЛГБТ-спільнота, російсько-українська війна, люди з особливими потребами, внутрішньо переміщені особи тощо – це доконаний факт, і ми маємо інтегруватись, аби не деградувати. Тому завжди раді пропозиціям співпраці від усіх. Комунікація важлива, навіть якщо спільного проекту врешті не відбудеться.

nova-dr-04

ПРО ВОЛОНТЕРІВ

З кінця серпня «Запорізька нова драма» шукає друзів, тобто прагне поповнити склад своєї команди. Нещодавно в театрі проводився день відкритих дверей, і вже є перші результати цієї роботи. Ми сформували команду волонтерів, яку будемо долучати до різноманітних проектів. Знайшли кілька ініціативних перекладачів, з якими зараз працюємо над розробкою нового проекту – перекладацької лабораторії. Ми не зупиняємось. Нам потрібно багато людей, але

найнагальніше на сьогодні – це гарний піарник і арт-менеджер, тому закликаю!

Що стосується акторського складу, то для кожної нової прем’єри ми оголошуватимемо кастинг. Тому слідкуйте за оновленнями на сторінках і в групах – і приходьте!

Стежити за подіями нового сезону «Запорізької нової драми» можна тут. А дізнатись більше про вечір відкриття – ще й тут

Цікавилась Інна Стащук

Фото для публікації надані Вікторією Петровою

Попередня публікація

Ще один день на фемінізм: у запорізькій галереї відбудеться дискусія Fem Talks

Наступна публікація

ІМІ запрошує журналістів і блогерів на тренінг з журналістських розслідувань екологічних проблем (Київ)

redactor