ЗапоріжжяНовини

Графічну новелу про захисників Донецького аеропорту презентували і в Запоріжжі

У п’ятницю, 14 грудня, в запорізькій книгарні «Є» відбулася презентація перших двох томів українського коміксу «Кіборги: 26.05.14».

До Дня Збройних Сил України мережа книгарень «Є» спільно з видавництвом «Коло» та ГО «Вірні Традіціям» презентувала в різних містах країни перші два випуски графічної новели про захисників Донецького летовища. Запоріжжя теж не лишилось осторонь цієї події. На зустріч з місцевими читачами завітали «кіборги» Віталій Олійник і В’ячеслав Зайцев.

«Кіборги» – комікс про невигаданих героїв, українських воїнів, яким довелось утримувати Донецький аеропорт. Новела базується виключно на розповідях військовослужбовців – загалом було опитано понад 30 бійців. Саме їхніми історіями наповнені сторінки коміксу. Книжка майже дослівно відтворює найдрібніші деталі: позивні, діалоги, події, навіть амуніцію і зброю малювали з реальних людей.

_DSC9299

На думку авторів і видавців, формат графічної прози, або ж просто коміксів, якнайкраще підходить для встановлення контакту з молодою аудиторією. Адже серед молоді цей жанр набирає дедалі більшої популярності.

Зрозуміло, що ця історія трохи «рафінова»: тут нема мату, немає якихось жахів, відірваних кінцівок та інших по-справжньому сумних речей. Проте це гарний спосіб передати цю історію для підростаючих поколінь, щоб надалі вони могли ознайомитись з більш ґрунтовними роботами – як науковими, так і художніми. Як історик, я вважаю важливим показати дітям, що історія насправді циклічна, – зазначив В’ячеслав Зайцев.

_DSC9306

Окрім того, під час презентації її головні гості поділилися кількома історіями про власне перебування в зоні АТО.

Ніколи не забуду одну ситуацію забавну. Близько першої години ночі, перебуваючи на снайперської позиції, я трохи удар не вхопив, коли в метрі від мене випадково відвалилася гіпсокартонна пластина зі стелі. Звук був такий, як ніби вибухнуло щось, особливо коли не спиш вже четверту добу, – розповідає Віталій Олійник. І продовжує вже зовсім серйозно. – Ми вже знали тоді про те, як збили в Луганську літак з нашими десантниками, та й самі потім відлітали під обстрілом. Ми всім 3-м полком молилися лише про одне: щоб нас не збили, щоб вижити.

Текст і фото Микити Пасечного

Попередня публікація

Рок-філософія: «Я мислю, отже… слухаю музику»

Наступна публікація

«Тор: Раґнарок»: Проти рідної сестри

redactor