Інтерв’ю

☞ Моє життя у 25 ℃

У Греції жити за батьківський рахунок до 30 років – норма. Причиною тому є страх перед труднощами. Наприклад, економічна криза. В Афінах оренда квартири часто перевищує середній рівень доходів.  В Італії, за словами соціологів, молодь до 34  живе під одним дахом з батьками, навіть якщо є робота. Пояснюють це міцними родинними зв’язками.  Причини різні, але по факту не мати свого житла і бізнесу до кризи середнього віку – звична річь.

Ми запитали у запоріжців, який вік вважається показовим успішності. В ці критерії включили: життя окремо від батьків, наявність роботи/стабільний дохід, що покривав би витрати. Більшість опитуваних керувались логікою, яка їм підказувала: «Йти працювати вже після першого курсу університету (в середньому в 17-20 роки)». Як виявилось, більшість за те, щоб до 25 років мати ні  тільки кар’єру, а й власну сім’ю.

68% опитуваних пішли на першу роботи у віці від 18 до 23 років. З 23-х років працевлаштувалося 26% опитаних. Переступивши поріг 25 років і не заробляють на себе 6%.

Пороги вирішили перевірити, чи реально в Україні, до 25 років, досягти успіху в професії, не зважаючи на високі житлові ціни і труднощі в пошуках гарної роботи. Ми підготували ряд інтерв’ю з молоддю, яка у свої 25 вже відчуває ґрунт під ногами.

Перший випуск «Мого життя у 25» присвячений

file

Тимуру Головко

“У 24 пережив депресію, бо втратив все: роботу, повернувся зі столиці до батьків. А в 25  маю власний бізнес”

25 років, Запоріжжя / Київ

Освіта: ВПТУ 1 Кулінарії, кухар, Середня спеціальна

Робота: Працював кухарем 6 місяців на б / о Чайка і в Сен-су-які. Після училища  пішов до будівельної фірми менеджером. Зараз працює у будівельній фірмі стилиці, навчається та займається власним бізнесом.

Про себе: Впевненість, комунікабельність, цілеспрямованість, здатність швидко навчатися, вміння працювати в команді, вміння орієнтуватися і приймати рішення в нестандартних ситуаціях.

У СВОЇ 25 Тимур молодий дизайнер одягу. Працюючи менеджером в будівельній фірмі, встигає навчатись під керівництво Андре Тана (відомий український модельєр). Fashion-освіту сплачує за власні кошти. Все аби удосконалити та розширити свій бренд одягу Ti.go_shop.

  • З поверненням на батьківщину. Надовго столиця відпустила?
  • Дякую. Чи на щастя, чи на жаль ні. Шалений темп життя в столиці не дає навіть відпочити, а виїхати в інше місце взагалі не реально. Кинути всі справи зміг лише через “Zaporozhye fashion days”. Уявляєте, як круто, що і в Запоріжжі дизайнери про себе так голосно заявляють. Я завжди підртимуватиму моду, красу та естетику. Два дні тут, а потім далі у шалене метро столиці.

мария богдановская5777574e54.

на фото Тимур разом з моделлю та координатором “Zaporozhye fashion days” Марією Богданівською

.

  • Наскільки мені відомо ти тільки нещодавно зацікавився шиттям. Чим займався раніше?
  • Варто сказати, що мій шлях розпочинається зі шкільного бешкетника . Я був ще “той” учень. Зовсім не приклад для інших. Після школи пішов вчитись на кухаря. Відверто говорячи, досі не люблю готовути. Однак, навіть, працював за вахом. 

 

  • Кухар, який не любить готувати. Буває і таке. Шукав щось більш по душі?
  • З дитинцтва хотів стати знаметиним футболістом. Займався самотушки. Дивився відео на YouTube про футбол і йшов тренуватись у школу №39. Не було кращого варіанту.  Всі гроші забирали тринажерні зали.  Спортивне взуття купував спеціально для бігу. Все віддавав своїй мрії. Тож працював у будівельній фірмі. Там платили краще ніж у кафе.  Виготовляв металеві деталі для даху. Якось мене  запросили на літній підробіток, а потім все закрутились. Це був гарний сезонний заробіток. А з осені по весну працював в ресторанах.

 

  • Як так трапилось, що маючи роботу, хобі  у Запоріжжі, опинився в столиці?
  • Коли мене не взяли до однієї з футбольних команд, а компанія, на яку я працював, розпалась в мене була депресія. Тоді був, як на зле, грудень. Сюжет фільму. Підтримки і від батьків не було, і від друзів. Я, взагалі, мріяв з 21 року поїхати до столиці, але то були лише думки. І ось, чітко пам’ятаю, 5 листопада  зібрав всі свої речі та чкурнув до Київа.  Тоді я  не мав роботи та житла. Було лише 1800 грн. АЛЕ Я ТАКИЙ НАТХНЕННИЙ. Перше, що бачу – закрите метро, проходжу через турнікет, а він мене прищімив. Так мене зустріло місто надій. Я знайшов хостел за 1300/місячь. І мої спогоди зі Львову, про затишні кімнати, розтрощила сіра комора на 8 чоловік половина з яких у минулому зеки. Трішки гнітило таке життя.

 

  • Довго тривав це не легкий період, чи досі так?
  • В Київі, коли я тільки знайшов роботу, почались усі ці “підводні камені”. Наприклад обіцяли зарплату 18 000, а сплачували 8 800 грн. В хостелі почали чіплятись до моїх татуюваннь. Намаглись мене образити. На фоні цих стресів, роздаєтся дзвінок із Запоріжжя. Один бізнесмен відкрив будівельну компанію. За знайомством запропонував підпрацювати. З думками, що накопичу у батьків гроші, повернусь до столиці, я поїхав на вокзал. Був вже грудень. У Київі я провів всього 20 днів. І, коли повернувся, зрозумів, що марно трачу час. Я визнав, що програв. Але, якийсь внутрішній виклик залишився. 5 січня я повертаюсь. Орендував кімнату. Заради коштів працював знову в будівельній копанії.

39700526_517713068677487_6482636711015743488_n

Якось я дивився програму “Орел і решка”. Якраз був сезон перезавантаження з Птушкіним. Я побачив його футболку і собі подумав зробити таку. Наступного дня в мене була своя власна перша футболка. Так народився бренд @ti.go_shop. До весни, коли буде власне приміщення і безнес стане більшим, я обовязково Птушкіну напишу історію мого бізнесу.

  • Що було на першій футболці?
  • На першому світшоті була посилання на мій інста-профіль. Те, що це банально я зрозумів пізніше, але мені так подобалось. Я  зарплату віддав повністю на першу партію футболок, щоб зфотографувати своїх друзів для реклами. Як наче вчора було. Цей перший вклад у бізес. Я вишукував фрази з трендових відео. Цитати чіпляли людей. Наприклад, пес біжить і господар йому кричти: “Тільки не впади”. Собака, зрозуміло, падає. Господар коментує: “Це фіаско, братан”. Ця фраза крутилась у всіх моїх друзів. Тож в моїй колекції був і такий принт. Часто замовляють котиків, які хочуть їсти, слова з пісень (зараз популярні, говорить Тимур, Макс Корж та Монетка), надписи типу: “Хочу тусу”.  

 

  • Перше, що ти зробив, коли зрозумів чим хочеш займатись.
  • Я знайшов гарного постачальника тканини. З цієї швейної майстерні я ДОСІ забираю футболки та відводжу хлопцям, що роблять принт. Весь процес від замовлення до отримання товару займає добу. 

 

  • Ти найдалі  будешь займатись принтами, чи є інші плани?
  • Я вже готую власну колекцію одягу. Хочу відкрити свій бренд. Принти лишають мене творчості, самоствердження. Але не дивлячись на все ці принти подарували, якщо можна так говорити, друге дихання. Коли я відкрив власний бізнес то знайшов нову роботу. Брендова кондитерська прийняла мене логістом та пакувальником. І це ще не все. Я пішов вчитись в академію Андре Тана, яка забирає більшу частину зарплатні, але то нічого. Ті знання, що я отримую, безцінні.

39743712_238918023494885_8609799210880991232_n

  • Зі сторони виходить, як тільки ти визначився зі своїм ділом, з’явилась певна логака в житті.
  • Виходить, що так. Як тільки я знайшов, що мені по душі, в житті зявилась логіка. І не так давно  мене трішки осінило. Моя мама все життя працювала швачкою. ось звідки, як то кажуть, ноги ростуть.

39535937_662337877480612_5093773312601882624_n

 

  • Що порадиш юним підприємцям?
  • Запитай себе, чім ти краще інших. Цю пораду дав мені сусід в купе нічного експресу. Я, особисто, знайшов віповідь для себе. В мене індивідуальний підхід. Наприклад, вчора я витратив півтори години на клієнтку, а вона нічого не замовила і це нормальна ситуація. Я працюю швидко та якісно. Робите замовлення, 15 хв. – надсилаю ескіз, доба – готовий продукт.  Зараз я працюю на клієнта. Прибутку нуль. Ціна: кошти на матеріал та фарбу. Повністю вкладаюсь у справу свого життя.  Планую поїхати до Одеси за світшотами на 8 000 грн. буде нереально крута колекція. 

 

Знайти Тимура можна у соц.мережі за посиланням – timur_success

smart-304883-unsplash

Підприємець, спікер, автор книги «Як повернути натхнення і знову полюбити свою роботу» Скотт Мотц в своїй колонці на Inc поділився порадами про те, як досягти успіху і побудувати кар’єру мрії.

  1. Пам’ятайте, що ваша кар’єра залежить тільки від вас

Коли я влаштувався в велику компанію незабаром після 25-річчя, я думав, що якийсь вищий розум буде просто пересувати мене з посади на посаду, поки мої кар’єрні мрії не здійсняться. Сам при цьому мало що робив. Не попадайтеся в цю пастку. Так, колись вам допоможуть оточуючі, але саме від вас залежить ваше майбутнє.

  1. Обирайте свій шлях самостійно

Тільки ви можете вирішити, що саме для  важливо. Рухайтеся до тієї кар’єрі і того життя, яке хочете. Тоді ви будете задоволені своїм життям, а в старості не доведеться шкодувати, що вам не вистачило сміливості піти своїм шляхом.

  1. Не шукайте схвалення оточуючих, будьте вірні собі

Схвалення оточуючих – це зовнішня мотивація. Вона нічого не означає і тільки позбавить вас упевненості. Якщо успіх для вас дорівнює схваленню, ви ніколи його не досягнете. Робіть так, щоб бути вірним самому собі.

  1. Знайте, що ваше визначення успіху зміниться

25 років тому я вважав, що успіх – це якомога швидше і частіше отримувати підвищення. Зараз я бачу його як служіння чогось більшому, ніж я сам. Тоді мені б таке і в голову не прийшло.Пам’ятайте, що характер виявляється під час труднощів

      5. Пам’ятайте, що характер виявляється під час труднощів

Легко заручитися підтримкою людей, коли все добре. Але як ви проявите себе в критичній ситуації? Будьте впевнені, що оточують запам’ятають, як ви себе вели. Використовуйте такі моменти, щоб показати себе з кращого боку.

      6.Продвигайте інших, коли просувається самі

Приємно підніматися вгору по кар’єрних сходах. Але не забувайте при цьому допомагати іншим. Використовуйте нову посаду не тільки в своїх цілях, покращуйте життя інших. Успіх повертається.

      7. Єдиний, з ким варто себе порівнювати, – це ви вчорашній

Постійно порівнюючи себе з іншими, ви не досягнете успіху, а тільки зробите себе нещасним. Намагайтеся стати краще, ніж були вчора. Для цього поставте на перше місце навчання і розвиток.

      8. Найбільший ризик в кар’єрі – не ризикувати взагалі

Перша жінка-адмірал американського флоту Грейс Хоппер одного разу сказала: «Корабель в порту перебуває в безпеці, але кораблі будують не для цього».

      9. Намагайтеся залишити спадщину

За свою кар’єру я домігся успіху на багатьох посадах. Тому завжди замислювався, що залишу після себе, як вплину на інших. Обов’язково задавайте собі ці питання, опинившись на новій посаді.

 

Попередня публікація

Бджолине золото, або скарб корисних компонентів

Наступна публікація

ЗНО №2 / пам’ятаєте шкільну програму?

Токмань Диана