ГоловнеПроект БАРЖа

Діти-діти, куди вас діти?

Ми порахували, як змінилась кількість дітей, що знайшли свої родини з початку війни, а саме 2014 року, по 2017 рік (останній, по якому є повна інформація). З’ясувалось, що за чотири роки кількість всиновлених дітей стабільно зменшувалась. Як результат, у 2017 році знайшли свою родину на 274 дитини менше ніж у 2014. З урахуванням того, что зараз сім’ю чекають понад 17 тисяч дітей, кожна 62 дитина з них вже втратила можливість знайти родину.

У 2014 році громадяни України та іноземних держав усиновили 2115 , в 2017 – 1841 дітей. Діти знаходять своїх батьків серед і українців, і іноземців. У 2017 році, кожна шоста  усиновлена дитина (загалом 323) від’їхала за кордон. А в 2014 році іноземці всиновлювали кожну четверту. Знижується тенденція на всиновлення як і українцями, так й іноземцями.

Що з дітьми, які не знайшли родину?

На сьогодні в регіонах України на обліку дітей, які можуть бути усиновлені, перебуває понад 17 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Натомість, кількість кандидатів в усиновлювачі (потенційних батьків) — 1700 осіб. 17 тисяч – це, для прикладу, населення міста Свалява Закарпатської області. Батьків – вдесятеро менше, ніж дітей, які їх хочуть.

На облік беруться:

  1. діти-сироти;
  2. діти, позбавлені батьківського піклування;
  3.  діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Ними займається служба у справах дітей за місцем їх походження протягом місяця після виникнення підстав для усиновлення. Тобто, у випадку, коли батьків позбавляють батьківських прав, померли, аби ж коли діти підкинуті до поліції чи лікарні).

Ті діти, яким не вдалось знайти родину, можуть жити у дитячому будинку до 23 років, (якщо) допоки навчаються у вищому учбовому закладі.

У 2016 році лише 8 741 дітей (8 %) були сиротами або позбавленими батьківського піклування, у решти, 92 %, або 97 042 дітей, в інтернатах були батьки.

Чому віддають?

Здебільшого сім’я віддає державі на виховання своїх дітей через бідність або наявність у дитини особливих потреб, у тому числі інвалідності, розповів журналістам Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба.

Процедура усиновлення: 7 кроків до дитини

Відповідно до Сімейного кодексу України) вона займає багато часу:

  1. Ви звертаєтесь у службу з питань дітей за місцем вашого проживання з письмовою заявою + надаєте копії документів: паспорт, копія довідки про шлюб, про відсутність судимості, довідка про наявність житла, про зарплату, про ваш медичний стан.
  2. Далі протягом 10 днів ваші документи перевіряє служба, проводить із вами співбесіду (мотиви усиновлення, ставлення до дітей). Якщо один з батьків – іноземець, то служба у справах дітей перевірить його через правоохоронні органи та Інтерпол.
  3. Якщо ви та ваші документи пройшли перевірку, вас ставлять на облік кандидатів в усиновлювачі та вносять дані про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, формується особова справа.
  4. Ви можете приступати безпосередньо до процедури усиновлення. Важливо запам’ятати, що такий “позитивний висновок” діє один рік. Якщо за цей період ви не усиновили дитину, то Ви можете звернутися в службу для продовження терміну дії висновку ще на один рік.
  5. Далі необхідно звернутися із заявою про бажання усиновити дитину в службу у справах дітей за місцем проживання (місцем перебування) дитини.
  6. Далі, після отримання висновку про доцільність усиновлення, яке видається на фірмовому бланку з мокрою печаткою, у Вас є місяць для того, щоб звернутися із заявою про усиновлення до суду.
  7. Розгляд справи про усиновлення відбувається за обов’язкової участі заявника (тобто потенційних усиновлювачів), служби, а також дитини, якщо їй 14 років і стан здоров’я та розвитку дозволяє приймати рішення. При цьому, дитиною має бути дана згоду не в цілому на усиновлення, а на усиновлення конкретною особою, з якою дитина спілкувалася, кому довіряє, симпатизує і знайшла спільну мову.

Потенційні батьки мають право відмовитися від усиновлення на будь-якій стадії і в будь-який момент до винесення рішення про усиновлення. Проте, після отримання рішення, відмовитися від усиновлення неможливо. Дитину можуть тільки забрати, позбавивши батьківських прав.

До речі, в Україні процедура усиновлення дітей є безкоштовною. Єдиним обов’язковим офіційним платежем є судовий збір за подачу заяви, який стягується відповідно до Закону України «Про судовий збір» (з 1 січня 2018 року 1762 грн).

Перевагу для всиновлення мають:

  • громадяни України
  • сім’я, в якій виховується дитина
  • особи, які перебувають у шлюбі (подружжя)
  • родичі дитини (незалежно від місця їх проживання)
  • чоловік матері дитини або нова дружина батька дітей
  • особи, які всиновлюють кількох дітей, які є братами, сестрами

Після всиновлення працівники органів опіки через три місяці, коли забрали дитину в сім’ю, приходять в родину і дивляться, як пройшов адаптаційний період. Контроль здійснюється до 18 років. Перші три роки – раз в рік, а потім раз в три роки до повноліття.

Проте, органи опіки не завжди це роблять. Нещодавно засудили на 10 років ув’язнення батьків, які протягом року били дитину, морили голодом. Соцслужба про це не знала, адже протокол складався зі слів батьків: все добре, насилля не має, їсть, підростає. Проте, на жаль, дитина померла в лікарні від значних травм та виснаження організму внаслідок довгого голоду.

Перевірка проводиться із збереженням таємниці усиновлення. За результатами перевірки складається звіт, в якому зазначаються відомості про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини, стосунки в родині.

Якщо служба у справах дітей фіксує порушень, родині надається місяць на виправлення. Якщо за місяць порушення не зникають, то служба у справах дітей подає до суду позов про скасування усиновлення.

chekaju-na-mamu

Що мають діти у дитячих будинках

Держава на кожну дитину у дитячому будинку щомісячно  виділяє два прожиткових мінімуми: на дитину до 6 років виділяють 3118 гривень (приблизно $112), від 6 до 18 років – 3888 гривень (приблизно $140).  Ці гроші витрачають на продукти, одяг, комунальні послуги та інші потреби дитини. Причому гроші, які виділяє держава, дитина на руки не отримує. Ними розпоряджається дитячий будинок.

kisspng-quotation-mark-symbol-icon-quotation-transparent-png-5a758275d3b618.8653046915176505498672У 2018 році на утримання однієї дитини в інтернатному закладі держава в день витрачає 41 грн, що становить 19% від загальної суми фінансування. З цих 41 грн – 26 грн йде харчування, 12 грн – ліки, 3 грн – одяг та взуття. Про це на семінарі, присвяченому питанням деінституціоналізації інтернатних закладів сказав Уповноважений Президента з прав дітей Микола Кулеба.

Держава покриває і культурні потреби дітей. За словами заступниці директора служби у справах дітей Запорізької міськради Олени Якимчук, відвідують центри для розвитку, гуртки, кіно, спортивні змагання, екскурсії. Також вони мають можливість влітку безкоштовно поїхати в табір або санаторій.

Що з житлом?

Після набуття повноліття, держава повинна (відповідно до Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа) забезпечити протягом місяця дитину-сироту та дитину, позбавлену батьківського піклування позачергово соціальним житлом (як правило, однокімнатною квартирою).

Держава зобов’язана надати дитині, для якої соціальне житло – єдине помешкання для проживання, жиле приміщення на весь період перебування у черзі на соціальне житло (ЗУ  «Про житловий фонд соціального призначення»).

Але це ніяк не означає, що так воно і є. За даними Генеральної прокуратури України,  22,6 тис дітей, які вже набули повноліття, але не мають соціального житла.

За даними офіційного сайту Мінсоцполітики України, у 2017 році було придбано 468 квартир соціального житла для 579 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Держава закладає у бюджеті на це гроші, проте, прокуратура наводить приклади, коли міські ради купують непридатне для життя соціальне житло (пліснява, грибок,  замала житлова площа, аварійний стан).

Проте, наприклад, у Харківській області станом на вересень 2018 року вже отримали 26 квартир діти-сироти та діти, позбавлені батьківського спілкування. Для цього з бюджету виділили 21,8 млн грн.  У 2017 році соціальне житло отримали 13 дітей.

У бюджеті 2018 року було закладено 517,7 мільйонів гривень для придбання соціального житла для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Що після інтернату?

Після 18 років держава виплачує дитині одноразову виплату: її розмір у 2014 році складав 1810 гривень на одну дитину.

При працевлаштуванні випускникам, що навчалися у навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, після закінчення навчального закладу видається одяг, взуття, м’який інвентар (подушки, постільна білизна) і обладнання на суму не менше 40 неоподатковуваних мінімумів доходів – 680 гривень та одноразова грошова допомога в розмірі 6 прожиткових мінімумів – 11500  гривень (протягом року ця сума змінюється).

Ангеліна Шеремет,

Юлія Демиденко

Матеріал підготовлений за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні в рамках проекту Школа аналітично-розслідувальної журналістики. Думка авторів може не співпадати з позицією Посольства.

Попередня публікація

Від політики до літературних переживань: про що говорили з Сергієм Жаданом

Наступна публікація

Ті, що дивляться на світ крізь серце

Токмань Диана