Фестиваль шкільних медіа прорекламував культурне розмаїття Запоріжжя

У Запорізькому національному університеті підбили підсумки другого обласного фестивалю шкільних медіа «Культурне розмаїття Запорізького краю». Окрім солодких призів та грамот, учні отримали можливість поспілкуватись зі своїми колегами та студентами і не соромились одне одному презентувати свої роботи.

Богдан Козлов, учень «Січового колегіуму» приїхав захистити честь свого гуртка радіожурналістики і прорекламувати давно забуту історичну пам’ятку. І щоб зрозуміти наскільки учень включився в роботу, варто сказати, що він записував програму у напівсні.

46493051_332335817577054_4250861065656598528_n“Моєю темою були культурні пам’ятки Запоріжжя, які занепадають. Все відбулося дуже швидко. Часу було десь тиждень, але працювали ми над програмою, через навантаженість, взагалі два дні. До нас прийшла куратор гуртку, а це було ранне рання і говорить, що є можливість записатись. Тож програма записана сонним голосом”.

Писали ефір про “Тарасову Грушу” – дерево зі своєю історією. Їй вже понад 200 років. Відшукати можна, опустившись з пл.Фестивальної до Набережної магістралі. Там на огородженій під забудову території живе одне єдине дерево. За легендою, Тарас Шевченко ночував під цією грушею, будучи проїздом в 1843 році.

“Раніше це була наша родзинка, але тепер там почали будувати будинки та торгові центри і успішно забули про такі пам’ятки. У груші ніякої реклами не має, вона ніяк не звертає на себе уваги, про неї забула місцева влада”, говорить Богдан.

46479313_2233138323674574_457505783295246336_n

На самому конкурсі Богдан отримав диплом учасника та говорить, що не розчарований, адже є чому радіти. Так згадує про свою колегу по навчанню Луценко Юлію, яка зайняла перше місце у номінації “Радіопрограма”. Радіовипуск Юлії присвячений історичному комплексу “Запорізька Січ”.

“З першого погляду здається, що  легко створити програму на радіо де є тільки звук. До того ж купа інформації про Січ. Та, насправді, треба знайти цікаві та нові факти, добре написати, відредагувати і записати. З першого разу може не так вийти, як хотілось. Колосальна робота і я рада, що є кому її оцінити. В майбутньому хочу вступити до ЗНУ і на цьому фестивалі лише впевнилась у своєму виборі”.

Після урочистої церемонії  всіх гостей запросили на екскурсію студмістечком. Ознайомились не тільки з історією факультету, а ще й дізналися про спеціальності та фахи.

Богдан Козлов: “Так я був на екскурсії і скажу, що було цікаво пройтись по корпусах. Особливо сподобався спорткомплекс. Нам сказали, що там є багато безкоштовних гуртків.  Як для майбутнього студента – це вигідно. Більше того мені сподобалось, як нас відігрівали потім. Кава-брейк з печивом та цукерками, що ми виграли – обід на славу”.

IMG_2371

Після перерви всі охочі долучились до майстер-класів і тренінгів від факультету журналістики:

  • Тренінг із розслідувальної журналістики
  • Майстерня молодого редактора
  • Тренінг із рекламістики

Богдан Козлов: “Ми відправились по своїй темі.  Особисто я пішов на тренінг з реклами. Там розповідали про сучасні тренди соціальної реклами. Розповідали, як зробити рівневу рекламу, щоб вона була максимально інформаційною. Мене здивувало, навіть трішки обурило, що виявляється всі білборди нашого міста є не дієвими. Тож, як творча людина, яка хочу займатись всім і відразу, я собі запам’ятав декілька правил з піару”.

У програму фестивалю входила і екскурсія по навчальній лабораторії інтернет-радіо «Університет», новітніх медіа —  “Пороги” та телестудію «Університет»

46368578_1955892284713603_6533006395246116864_n

Одним із учнів, що відвідали екскурсію, був Михайло Доценко (11-А класу ЗНВК №19). Він є автором рецензії, яка отримала призове місце у номінації “Друковані ЗМІ”.

“Досить облаштований медіа-центр. Звичайно, що хотілось би  у таком працювати. А взагалі цей медіафестиваль став приємним проведенням часу і, до того ж, корисним. Цікаво було побачити, як проходить процес роботи на телебаченні та радіо. Такий досвід був дуже незвичнім, бо взагалі я більше пишу ніж працюю у кадрі. Ось сьогодні я представив свою рецензію на фільм 1982 року. Ця робота вже має свої нагороди в інших фестивалях, але представити її у ЗНУ було не менш важливим”.

Рецензіюю Михайла можна прочитаті у кінці матеріалу
на фото учні 11-А класу ЗНВК №19, Єгор Логвин та Михайло Доценко, є авторами есе і рецензій

Кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету журналістики Віктор Костюк, говорить. що такий фестиваль стимулює творчі ініціативи створення шкільних медіа і розвиває критичне мислення школярів.

“Робота над інформацією, яку ви виконуєте у своїх школах,  дає можливість шукати нові можливості. Ви виявляєте свій потенціал,  ви шукаєте правильне слово. Сьогодні актуальною темою є питання медіаграмотності. Не так давно світ облетіла новина про те, що Оксфорд обрав слово року – токсичний. ВВС говорить, що слово було вживано не тільки через сім’ю Скрипалів, а і як токсична інформація / токсичні новини. Завжди говорю, що хто готує медіа, той знає його зсередини. І ви вже точно можете  розпізнати фейкову інформацію. І ще хочу сказати, що рівень цьогорічних матеріалів набагато вищій”.

IMG_1782


Переможців конкурсу:

У номінації “Друковані ЗМІ”

ІІІ місце – Великобілозерська загальноосвітня школа № 3 Великобілозерської сільської ради Запорізької області.
ІІ місце – Запорізький навчально-виховний комплекс № 19 Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради.
І місце – Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15 Запорізької міської ради Запорізької області.
медіа

IMG_1927

У номінації «Радіопрограма»

ІІІ місце –  Запорізький колегіум “Елінт”.
ІІ місце – Кушугумський навчально-виховний комплекс “школа І-ІІІ ступенів-гімназія «Інтелект».
І місце –  КЗ “Запорізька спеціалізована школа-інтернат 1-3 ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради.

IMG_1988

У номінації «Телевізійний матеріал»

ІІІ місце – “Запорізька загальноосвітня школа № 80 м. Запоріжжя.
ІІ місце – Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №78.
І місце – КЗ “Дніпрорудненська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів “Світоч”.

IMG_2039

У номінації «Мультимедійна інтернет-публікація»

ІІІ місце – Широківський заклад загальної середньої освіти Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
ІІ місце – Запорізький класичний ліцей.
І місце – Запорізька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів  №100 Запорізької області Запорізької міської ради.

IMG_2108

У номінації «Реклама»

ІІІ місце – Вознесенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області.
ІІ місце – Запорізька загальноосвітня середня школа I-III ступенів № 39.
І місце – Запорізький навчально-виховний комплекс № 109.

На фестивалі були присутні:

  • директор департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації Тетяна Ярославівна Озерова,
  • доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, академік Академії наук вищої освіти України, народний депутат України Фролов Микола Олександрович,
  • доктор педагогічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи Запорізького національного університету Олександр Іванович Гура

Фестиваль присвячений Дню працівників телебачення, радіо та зв’язку. Захід проводився факультетом журналістики Запорізького національного університету. Співорганізатором виступила Запорізька обласна організація Національної спілки журналістів України.

Фото “Порогів” та Alexandra Starceva


Доценко Михаил

РЕЦЕНЗИЯ НА ФИЛЬМ «ОБЩЕСТВО МЁРТВЫХ ПОЭТОВ»
РЕЖИССЕРА П. УИРА

Ни для кого не секрет, что современный кинематограф теряет своё лицо и становится блеклой тенью себя же в молодые годы. Сейчас трудно найти хороший фильм, и ещё сложнее найти фильм без приставки «2» ли «3» в названии. Вся наша современная постмодернистская поп-культура состоит из преклонения перед прошлым и извечной ностальгией. Вы спросите, что же в этом плохого? Плохо то, что на место творцов пришли бизнес-воротилы, превратив кино в коммерческое развлечение и лишив смыслового наполнения. Именно поэтому фильм «Общество мёртвых поэтов» стал для меня если не откровением, то приятным лучиком света из тех времен, когда кино ещё было искусством.
А теперь о самом фильме. Первое, что бросается в глаза, так это отличный актёрский состав. В большинстве своём он состоит из молодых звёзд первой величины. В главных ролях: человек, почти являющийся воплощением детства тех, кому больше 16-ти, – Робин Уильямс, земля ему пухом; Роберт Шон Леонард – лично мне запомнившийся как Уилсон из «Доктора Хауса», и Итан Хоук, которого, надеюсь, все и так знают. При таком актёрском составе можно не беспокоиться за актёрскую игру в фильме, всё-таки Уильямс и Хоук «собаку съели» на игре в драмах и комедиях.
Что же насчёт режиссуры и операторской работы в фильме? Тут как раз всё довольно консервативно. Умопомрачительного монтажа, симметрии в кадре и новаторства, как у Кубрика, Финчера или Дэнни Бойла, тут не найти, однако я слукавлю, если скажу, что фильм снят некачественно и без знания толка.
Относительно музыки впечатления сложились неоднозначные. Большую часть фильма эмбиент выполняет функцию мебели. Но только фильм достигает кульминации, музыка приобретает драматический окрас и отлично дополняет происходящее на экране.
Тем не менее, все эти элементы фильма блекнут на фоне истории. Не зря в своё время фильм получил премию «Оскар» в номинации «лучший оригинальный сценарий». История об учителе английского языка и литературы Китинге проста и одновременно очаровательна в своей искренности. Персонажам веришь, и они не выглядят как типичный набор подростков разной степени клишированности. Фильм поднимает много социально важных вопросов: социальная адаптация, конформизм, проблемы отцов и детей и несовершенство образовательной системы, которая вместо формирования из юных умов личностей делает из них серую массу.
В итоге могу сказать, что фильм «Общество мёртвых поэтов» заслуживает вашего внимания. Пусть это не шедевр на все времена, как «Бойцовский Клуб», «Гражданин Кейн» и «Побег из Шоушенка», но, однозначно, просматривая фильм, зритель не зря потратит своё время. Такое кино нам сейчас очень необходимо.