Блоги

Проблеми дитячого запорізького футболу

На сьогоднішній день запорізький футбол не на такому високому рівні, як був колись. Ще років 10 тому школа “Металурга” була в трійці кращих футбольних шкіл Європи. А школа запорізького “Динамо” грало з вищій лізі. Але зараз все змінилося.

Якщо заглянути в турнірні таблиці останніх 2-3 років, то рідко можна побачити, що наші хлопці займали призові места.Хоча участь приймають команди 4 вікових груп, з 13 до 17 років. Останні виграні медалі були в сезоні 17-18. Тоді 17-річні футболісти “Металурга” в фіналі чемпіонату України програли київському “Динамо”. А останнє золото було виграно в 2015 році, гравцями 1998 року народження на чолі з Володимиром Шаповаловим. Чому так?

  • Перша проблема полягає в тому, що нинішні тренери, так би мовити “старої закалки”. Тобто, дуже часто дивлячись матчі будь-якого віку в Запоріжжі чути крик тренера на гравців.

І всі думають, що це як то має допомогти дитині або мотивувати, але це не так. У кожної людини різна психологія і когось це дійсно може “завести”, але як показав особистий досвід – це не завжди так. багато дітей просто бояться після цього допустити помилку думаючи, що на них знову накричить тренер, це все переходить в хвилювання і в підсумку гравець все більше і більше помиляється.

  • Друга проблема полягає в ставленні самих гравців до гри.

Якщо послухати всі розмови гравців, то можна зрозуміти як вони ставляться до своїх товаришів по команді і до тренера. Так само масова проблема – це якийсь розгульний спосіб життя у молодих хлопців, всякі нічні клуби, вечірки і так далі. Є ще дуже поширена проблема – це всім знайома “зоряна хвороба”. Це все призводить до розслаблення футболістів і думку, що вони незамінні .Зазвичай це хорошим не закінчується ніколи.

  • Третя ж проблема – це те що, насправді в футбол, та й взагалі спорт, не вкладають достатньо коштів. Поля не реконструюються, діти змушені переодягатися в маленьких будиночках, навіть без душових, а старші їздити на Великий Луг, що б була можливість займатися на нормальному полі.

Хоча якщо порівнювати “Металург” і наприклад “Динамо” Запоріжжя, то це як небо і земля. І таких команд як “Динамо” досить в Запоріжжі. Діти займаються на полях мало не без трави, а при якому то найменшому випаданні опадів, стає неможливо грати, через просто жахливий стан поля. Всю зиму такі команди змушені займатися або в залі, в закритому приміщенні, або на маленьких полях на яких є освітлення, тому що великі поля не освітлюються. Це серйозно впливає на розвиток гравців. Повірте, займатися всю зиму в так званій “коробці”, ще й на не рівному покритті вкрай складно. А ще складніше виходити потім на велике поле. Звідси і виходить результат, що крім “Металурга” ніхто не грає по вищій лізі.

Підводячи підсумки можна сказати, що юні запорізькі футболісти не мають необхідних умов для належного розвитку, а також лише одиниці достатньо викладаються щоб отримати шанс хоч десь себе проявити проявити.

Саша Бугай

Попередня публікація

“Я жить хочу – вот главное изменение”: как жить дальше, если ты был преступником

Наступна публікація

Найважливіший вибір – вибір професії

Токмань Диана