ГоловнеЗапоріжжяНовини

В “Козак-Палаці” відбулася публічна дискусія «Моніторинг повітря»

31 травня відбулася публічна дискусія «Моніторинг повітря» під час проведення Екофоруму в «Козак-Палаці». Протягом зустрічі запрошені експерти та активісти разом із жителями міста обговорювали необхідність моніторингу забруднення на прикладах інших населених пунктів.

Дискусію відкрила вступнимIMG_20190531_112027 словом організаторка Олеся Крамаренко, очільниця громадської організації «Дзиґа», направивши вектор бесіди до важливих питань забруднення повітря. Розповіла історію тісної співпраці з чеською ГО «Арніка». Валерій Еделєв, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, наголосив на існуванні певного діалогу між громадою та держслужбовцями.

Дискусія мала три блоки: здоров’я, моніторинг та еко-лобізм.


У першому тематичному секторі виступали експерти з Чехії та України, які говорили про негативний вплив забруднення повітря.

Ян Говорка з Карлового університету (Чехія) розповів про головні шкідливі речовини, які містяться в повітрі: озон та аерозолі. Останні можуть мати різний розмір (від 1 нанометра до 100 мікрометрів), а, отже, – різне місце «засідання» в легенях. Аерозолі мають як природнє (пісок, мінімальний вплив на людину), так і штучне походження (викиди з підприємств, вплив – величезний). Взагалі, за словами Яна Говорки, дихання має надзвичайно важливе значення для нас, за день ми вдихаємо 15 м3 кисню (1 м3 має масу 1,2 кілограми). Також експерт з Чехії розповів про їх досвід моніторингу повітря.

Євген Тулушев, фахівець Запорізького обласного лабораторного центру МОЗУ, доповів про результати масштабного дослідження оцінки ризиків для здоров’я від атмосферного повітря, що проводилося в 2004-2008 рр та є актуальним й сьогодні. За цей час було зібрано величезну інформацію щодо джерел забруднення, включно з особливостями рельєфу, висоти, метеорологічних даних. У результаті було виділено 150 шкідливих речовин (різні метали, хром, марганець, канцерогени), а головним забруднювачем визнано пил. Найбільше від цього потерпає дихальна, нервова та серцево-судинна системи.

IMG_20190531_135959

Андрій Каменщик, доцент кафедри госпітальної педіатрії ЗДМУ, розповів про своє дослідження щодо зв’язку між забрудненням повітря та виникненням вроджених вад серця (ВВС) у дітей у Запорізькій області. З року в рік кількість дітей із ВВС як в Україні, так і в нашому регіоні постійно зростає (2007 рік – 445 дітей, 2011 – 720). У великих промислових містах, таких як Запоріжжя та Енергодар, відсоток таких дитячих захворювань значно вище, ніж у інших містах та особливо в селах. З цього можна припустити, що одним із факторів появи ВВС у дітей є забруднене повітря.

Під час дискусії з громадянами експерти дали поради щодо адаптації та певного захисту від забруднення, найголовніші з яких – це діалог з владою щодо зменшення шкідливих викидів та встановлення очищувачів повітря в будинку, особливо для сімей з маленькими дітьми.


Під час другого блоку «Моніторинг» запрошені гості говорили про різноманітні методи вимірювання вмісту шкідливих речовин у повітрі. Ян Бендл із Карлового університету розповів про альтернативні методи моніторингу, яку не коштують тисячі доларів (як-от обладнання з доповіді його колеги Яна Говорки).

Павло Ткаченко, активіст з м. Дніпро, будучи представником ініціативної групи «SaveDnipro» розповідав про легкі прилади для моніторингу, які можна зібрати власноруч за порівняно невелику суму (близько 40 доларів). Також ним було представлено SaveEcoBot (посилання – https://www.saveecobot.com/) – бот для відслідковування рівня забруднення повітря. Бот отримує необхідні дані зі 107 станцій в 10 областях України. Ці станції мають відкритий код, тобто кожен може розробити та завантажити корисне оновлення для кращої роботи (над цим також працюються вчені з Європи).

Олександр Карпенко, представник ініціативи Kyiv Smart City, розповів , що їхня команда створила карту (посилання – https://www.kyivsmartcity.com /projects/kyiv-urban-atlas/) Києва, на якій позначено кількість зелених насаджень та забудов, також є карта температур на дорогах міста. За словами активіста, головним джерелом забруднення в столиці є транспорт. Також з доповіді можна дізнатися, що моніторинг має різні рівні: державний, муніципальний та громадський, а всі вимірювання було зроблено за Директивою 2008/50/ЄС.

Олександр Кузьмюк, технічний директор «Distributed Data System Ltd.», надав поради щодо того, як зробити прилад для моніторингу набагато дешевшим (обрати мінімум важливих параметрів, зробити простий компактний корпус та самостійно зібрати). Також активіст розказав, як власними силами створив пиломір та тестував його в місті. Окрім цього, він представив прилад для моніторингу пилу в повітрі 7bit Pollution Monitor (посилання – https://air-pollution.ml/order.php). До речі, такі пиломіри вже встановлено і в нашому місті.

Катерина Крежова, координаторка проєкту «Арніка» в Україні, презентувала програму міні-грантів «Залучення громадян до вирішення проблеми промислового забруднення України» за підтримки міністерства закордонним справ Чехії та організацій «Арніка» (Чехія) та «Екодія» (Україна). Мета – вирішення місцевих проблем промзабруднення та активне залючення людей до цих проблем. Заявки для грантів потрібно подати в період з 1 червня до 1 липня, а детальну інформацію можна знайти на сайті «Арніка» (посилання – https://arnika.org/ru/ukraina-2#%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82% D1%8B).


У третьому блоці «Еколобізм» Петро Мореш, креативний директор чеської компанії «SCIENCE IN» розповів про вектори поширення отриманих даних про забруднення повітрі: їхній показ державним органам різних рівнів, презентації на різноманітних платформах для загального поширення та впровадження до освіти, що формує в дітей відповідальність.

Олена Решетько з Харкова поділилася власним досвідом використання подібних даних. Її ГО «Екоцид.НЕТ» було складно позов до суду щодо відшкодування за проблеми, які викликані забрудненим повітрям. 7 років тривав процес, та, хоча справа мала велику доказову базу, Верховний Суд України надав відмову. Адвокат Олена Шафранова, представник, ГО «Досить труїти Кривий Ріг», доповнила доповідь представниці з Харкова інформацією про те, що в один позов можна помістити як незаконне збагачення, так і відшкодування для нанесену шкоду, а представники пільгових категорій судового збору не сплачують.IMG_20190531_154230

Тамара Харчілава, представниця «Екодії» (Київ) розказала про інші випадки успішних та відхилених позовів про відшкодування нанесеної шкоди (справа про жителів Васильківки Київської області в 2015 році та жителів населеного пункту поряд з Трипільською ТЕС). Також доповідачка наголосила, що відтепер позов можуть подавати не лише безпосередньо постраждалі, а й громадські організації.

  • Публічна дискусія передбачала саме спілкування мешканців і експертів. Якщо говорити про плюси й мінуси, то плюс в тому, що приїхали всі спікери, яких ми очікували тут побачити, єдине, що нам здалося, що від мешканців Запоріжжя, які постійно стикаються із питанням про забруднення і які постійно пишуть про це в фейсбуці, такої активності ми не бачили. Це, звичайно, мінус – у нас не має потужної громадської критичної активності, яка б була нашою силою в спілкуванні з заводами, – поділилася організаторка заходу Олеся Крамаренко.

Мешканці міста, які були присутні під час дискусії, цілком позитивно віднеслися до зібрання:

  • Я думаю, що саме такі дискусії маленькими кроками поступово щось змінюють, щось удосконалюють. Мені сподобалися доповіді експертів, думаю, що вони залишили сильні емоції не лише у мене. Сподіваюся, їх слова пробудять у людей відповідальність, – розповів студент Олег.

 Організатори не будуть зупинятися на цьому та продовжуватимуть роботу у партнерстві з іншими містами задля того, аби спільними зусиллями змінювати екоситуацію в країні й надалі. Також планується створити певний інформаційний сайт, де люди зможуть знайти потрібну інформацію про забруднення й про екологічні проблеми міста.

Автор: Губіна Анастасія

Попередня публікація

Всесвітній день боротьби проти астми і алергії: профілактика сезонних алергічних загострень

Наступна публікація

Тренінг «Права людини та гендерно-обумовлене насильство: як коректно писати про жінок і дітей»

Сапронова Катерина