Блоги

Сортування сміття в Запоріжжі: міф чи реальність?

Сміттєвий апокаліпсис по-запорізьки

Зазвичай, люди звертають свою увагу на проблеми тоді, коли часу вже майже не залишається. Те питання, яке повстало перед світом та сколихнуло свідомість людства, вже отримало назву «сміттєвий апокаліпсис». Ви можете подумати, що вас це ні в якому разі не торкнеться. Але подивіться собі під ноги – ви помиляєтесь.

Після нас хоч потоп”, – така філософія забирає здорове майбутнє наших нащадків. Ми надто багато сміття залишаємо після себе. Це глобальна проблема 21 століття.

Для того, аби зрозуміти масштаби проблеми, що давно вийшла за рамки кількох викинутих мішків зі сміттям за містом. Наведу кілька фактів, котрі змусять кожного задуматися над екологічною катастрофою, яка щоденно перетворює життя на пекло. Кожен із нас у середньому за рік продукує 200 кілограмів сміття, а тому вже практично немає незасмічених територій, і на кожен квадратний кілометр умовно припадає по 500 тисяч тонн відходів. Відомо, що нині сьома частина України завалена сміттям. Лише під офіційними звалищами поховані 43 тисячі квадратних кілометрів, що дорівнює площі Данії. А кожен українець щодня додає мінімум кілограм сміття до цієї кількості. І тут вже арифметика проста: у середньому за день до запорізьких контейнерів потрапляє близько 750 тисяч кілограмів сміття (рахуючи за кількістю населення). Стихійним звалищам та полігонам, які й так невпинно зростають днем за днем, від такої ніші не легше…

Як борються зі сміттям європейські країни?

Уже за два роки Європейський Союз заборонить пластикові вироби одноразового використання. До 2021 року під заборону потраплять такі вироби, як ватні палички з пластику, столове приладдя з пластмаси, соломинки, харчові контейнери з пінополістиролу тощо. План Євросоюзу підтримала одна із найвпливовіших держав світу – Німеччина, де понад 60 відсотків таких пакетів мають бути платними або замінені на більш екологічні варіанти. Понад 350 німецьких компаній самі пішли на цей крок: у Франкфурті-на-Майні на торговельній вулиці Берґер багато магазинів взагалі відмовилися від пластикових і картонних пакетів. Як альтернативу, вони випустили п’ять тисяч торбин і роздавали їх безкоштовно на вулиці та у торгових центрах. Деякі європейські країни і раніше досить активно проявляли себе у боротьбі із пластиковими пакетами. Данія була першою країною, яка почала стягувати податок за використання подібного «аксесуару» ще у 1994 році (використання зменшилося приблизно удвічі). Ірландія унаслідувала приклад у 2002 році, що дозволило зменшити використання пластикових пакетів на 90%. Також заборонено видавати безкоштовні поліетиленові пакети в магазинах Бельгії та Чехії. Наприкінці 2016 року ЄС прийняв рішення, що до 2020 року у Європейському союзі перероблятимуть 50% усіх відходів, а сміття сортуватимуть на чотири обов’язкові групи: скло, папір, метал та пластик, а також рештки продуктів.

Штрафні санкції можуть стати одним із важелів впливу на людей. Така практика є прийнятною у більшості європейських країн, але, на жаль, в Україні немає цього закону.

Індустрія сортування не за горами

Очевидно, що лише нарікання на законодавство не є ефективним методом. Потрібно кожному починати з себе, зі свого міста, своєї країни.

Сортування сміття — процес, при якому відходи поділяються на різні групи: скло і склобій, папір та картон, пластик і метал, органічні залишки. Ще з 1 січня 2018 р. кожен українець повинен сортувати сміття. Докорінних змін поки що не бачимо, але ж порухи є.

Ми вирішили поспілкуватись з Юлією Калоша, однією з організаторів проєкту «ZpSpace», що допомагає людям, які хочуть сортувати сміття.

1

Юлія Калоша

Не секрет, що з сортуванням сміття в Україні ситуація не з найкращих. Та все ж таки прогрес є. Як справи з цим у Запоріжжі?

– Так, в Україні немає налагодженої інфраструктури для роздільного збору сміття, та як раз Запоріжжя в цьому плані має не найгіршу ситуацію. У нас багато пунктів прийому вторсировини, є сортувальна станція. Вони приймають в основному пет-пляшки, пластик з-під побутової хімії, скло, жерстяні банки, папір. Оскільки ці пункти прийому зазвичай непривабливі естетично, а попит на таку послугу зростає, ми (ініціатива Zpspace) у 2017 році організували спільно з DreamHostel гарний пункт прийому прямо в хостелі. Він досі працює, навіть цілодобово, щоправда, грошей за вторсировину там не дають. Також коворкінг Edison Space організував для своїх відвідувачів можливість сортувати деяке сміття. Все більше офісів ставлять у себе баки для окремих видів вторсировини. Довгий час в Запоріжжі працювала компанія Кольорові відра, вони надавали безкоштовні баки і збирали відсортоване сміття у шкіл і деяких офісів, наразі вони припинили діяльність. Нещодавно відкрилась станція сортування Silpo Recycling на Бабурці, і планується ще одна. Там за вторсировину дають бонуси на картку супермаркету Сільпо. Якісь ОСББ впроваджують у себе роздільний збір сміття. А взагалі, сортування – безумовно необхідне, та важливо розуміти, що воно саме по собі не врятує нас від сміттєвої кризи.

– То ж що ми повинні робити ще для того, щоб не потонути в смітті?

– Зменшувати кількість сміття, тільки так. Тобто, робити своє споживання більш свідомим, відмовлятись від непотрібного пакування, зайвих речей. Намагатись, де можливо, купувати продукти у свою тару/мішечки, каву з собою у свій кухоль і таке інше. До речі, є проєкт ecofriendlycafe.org – це мапа кав’ярень, які за свій кухоль дають знижку або смаколик, таким чином заохочуючи екологічне споживання.Також повторне використання – дуже екологічне. Це купувати в секонд-хендах, обмінюватись речами, користуватись послугами прокату, ремонтувати речі, віддавати старе в благодійність. Ну, і один пакет часто може декілька разів послужити)

– Юліє, до речі, ви сказали, що наразі працює безліч пунктів прийому вторсировини. А куди ж здається потім ця сировина?

– Їх різні компанії обслуговують. «Запоріжжявторресурси», зокрема. Є станція сортування в с. Тепличному (за Шевченківським районом). Там досортовують і продають переробникам по всій Україні.

– Zpspace – це Ваш проєкт?

– Так, це така собі ініціатива, яка на темі сміття об’єднала дві родини – ми з чоловіком і наші друзі.

– На сайті почитала про вас – дуже зацікавило!) Вважайте, що ваша команда охочих позбавити світ пластику поповнилась!

Юліє, дякую за конструктивну розмову. Було приємно з Вами поспілкуватись!

– Я дуже рада здобувати однодумців – з краплинок складається океан)) І Вам дякую, було цікаво!

ZpSpace – проєкт для тих, хто живе в Запоріжжі та хоче сортувати сміття, але не знає, як почати й куди його здати.

Ідея проекту:

  • Скоротити створення сміття. Краще не використати пакет чим здати пакет в переробок

  • Переробка/сортування. Cпершу, вам треба організувати простір для сортування вдома. Для цього достатньо виділити 5 окремих коробок або пакетів для пластику/заліза/скла, для паперу і для поліетиленових пакетів. У кожному районі нашого міста є пункти прийому вторсировини.

  • Передача речей в різноманітні фонди, бібліотеки

З чого почати:

Розпочни сортувати

Організуй простір для сортування вдома та сортуй папір, пластик, поліетилен, скло. І ніколи не викидай в смітник батарейки і люмісцентні лампи!

Допомагай

Допомагати проекту – елементарно відмовитися від поліетиленового пакету в супермаркеті, звертати увагу на тип пакування, мати активну позицію. Популяризувати проект серед друзів, знайомих і родичів

Щільно стискай і здавай сміття

3

Здавай сміття в пункт прийому вторсировини біля свого дому, а що не вдасться здати – принось до пунктів прийому ZpSpace.

4

Попередня публікація

У ЗНУ організували корисне й креативне свято для вступників і їхніх вчителів із грошовими подарунками й сюрпризами для шкіл

Наступна публікація

Вихідні без Wi-Fi? Місія здійсненна!

Сапронова Катерина