Емансипація та боротьба за гендерну рівність спричинили до того, що жінки можуть працювати майже всюди. Вони нарівні із чоловіками виконують складну роботу, можуть відправляти у декретну відпустку свою другу половинку, обіймати високі посади тощо. Однак законодавство оберігає працюючих українок від низки неприємностей.
Так, за Статтею 174 КЗпП жінок заборонено залучати до робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці. Також не дозволяється використовувати працю прекрасної половини людства для робіт під землею. Виняток становлять підземні нефізичні роботи або роботи по санітарному та побутовому обслуговуванню.
Не допускається залучення жінок до робіт у нічний час, окрім тих галузей, де такий підхід викликаний особливою необхідністю.
ify;”>
Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до понадурочних робіт. Також забороняється направляти таких жінок у відрядження без їхньої згоди.
Вагітним жінкам за наявності медичного висновку знижуються норми виробітку або їх переводять на легшу роботу зі збереженням середнього заробітку.
До вирішення ситуації щодо медичного висновку і надання вагітній жінці роботи із легшими умовами праці, вона звільняється від попередньої роботи зі збереженням заробітної плати. Якщо ж заробіток на новій роботі є вищим, аніж на попередній, то жінці виплачується фактична заробітна плата.
Відповідно до медичного висновку, жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку із вагітністю та пологами тривалістю 70 днів до і 56 після пологів.
За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак під час перебування у відпустці по догляду за дитиною жінка може працювати неповний робочий день або вдома.
Подібні відпустки зараховуються як до безперервного, так і до загального стажу роботи, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, окрім загальної перерви для відпочинку, надаються додаткові перерви для годування дитини груддю. Ці перерви тривалістю мають становити не менше півгодини кожна і надаватися не рідше, ніж через три години. Перерви для годування дитини зараховуються до робочого часу та оплачуються за середнім заробітком.
Законом заборонено відмовляти жінкам у роботі або знижувати заробітну працю з мотивів, пов’язаних із наявністю маленьких дітей чи у зв’язку із вагітністю. Також не допускається звільнення із ініціативи власника вагітних жінок, жінок, які мають дітей до трьох років, матерів-одиначок із дітьми до чотирнадцяти років чи дітьми-інвалідами.
На підприємствах, де широко використовується жіноча праця, можуть організовуватися дитячі садки, ясла, кімнати для годування дітей та кімнати особистої гігієни жінок.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Катерина Полякова
