Коментатор Кирило Круторогов: «Найвизначніші події в кар’єрі ще однозначно попереду»

Про особливості роботи коментатора, мрії, секрети майстерності та корисні наркотики «Порогам» розповів спортивний журналіст телеканалу «Футбол» Кирило Круторогов.

– Кирило, коли ти відчув у собі здібності коментатора?

– Про роботу коментатора я мріяв ще з дитинства, тому шукав шляхи до здійснення мрії. Ще у школі почав працювати журналістом в інтернет-ЗМІ, пізніше – в друкованому щотижневику та редактором спортивного розділу порталу «Цитата». Дізнався про конкурс коментаторів, який організувала Прем’єр-ліга України, вирішив, що обов’язково маю взяти в ньому участь, тому що це хіба не єдина нагода досягнути омріяного.

– Як у 21 рік ти зміг працювати на телеканалі «Футбол»?

– Після конкурсу я прокоментував кілька матчів на Першому національному, після чого мені запропонували пройти стажування на каналі «Футбол», а вже після кількох місяців стажування ми підписали контракт.

Ти коментуєш матчі майже кожного дня, це вже триває понад трьох років, чи ще не виснажився? Не думав над тим, щоб змінити свою професію?

– Щоб змінити сферу діяльності, не думав ніколи. Я відчуваю, що займаюся своєю справою. Відчуваю, що зможу розвиватися і прогресувати надалі, попри будь-яку втому та моральне виснаження.

– Чи є час на дозвілля та як саме ти його проводиш?

– Час є, але не завжди. Враховуючи мій ненормований графік, дозвілля часто не збігається із вільним часом моїх друзів та знайомих, в дечому обмежує. Але я вже звик до цього. Люблю проводити час із близькими людьми і, в принципі, мені байдуже, де знаходитися, головне – щоб в компанії людей, які мені симпатичні, з якими я можу бути на 110 процентів щирим та розкутим. Загалом, люблю ходити в кіно, дивитися футбол… Якщо сам, то зазвичай дивлюсь вдома якісь програми задля підняття настрою, читаю різні футбольні матеріали. Дуже люблю музику, вона – мій наркотик. Часто пишу тексти для пісень, з яких пізніше хотілося б зробити якісний музичний продукт.

За роки, які працюєш на телебаченні, тебе почула вся країна. Тебе почали впізнавати на вулицях, брати автографи?

– Особисто для мене автографи – умовність. Робота коментатора публічна і привертає багато уваги. Мені пише чимало людей, вони хочуть поспілкуватися, спитати щось, іноді навіть порадитися, можливо, висловити якусь критику – і це найголовніше. Так само, до мене підходять люди під час моїх робочих виїздів на стадіон. І це, насправді, приємно.

– Кирило, які найвизначніші події ставалися в твоїй коментаторській кар’єрі?

– На це питання я завжди відповідаю: найвизначніші події в моїй кар’єрі ще однозначно попереду. Я вірю в найкраще, дивлюся вперед з оптимізмом, я ще не в тому віці, коли можна займатися ностальгійними спогадами і зітхати, згадуючи минуле.

 – Що побажаєш тим, хто теж мріє стати коментатором?

– Йти до своєї мрії попри усі перепони, які виникатимуть на цьому шляху! Вірте в себе і будьте собою.

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Віктор Кобець