Про особливості роботи коментатора, мрії, секрети майстерності та корисні наркотики «Порогам» розповів спортивний журналіст телеканалу «Футбол» Кирило Круторогов.
– Кирило, коли ти відчув у собі здібності коментатора?
– Про роботу коментатора я мріяв ще з дитинства, тому шукав шляхи до здійснення мрії. Ще у школі почав працювати журналістом в інтернет-ЗМІ, пізніше – в друкованому щотижневику та редактором спортивного розділу порталу «Цитата». Дізнався про конкурс коментаторів, який організувала Прем’єр-ліга України, вирішив, що обов’язково маю взяти в ньому участь, тому що це хіба не єдина нагода досягнути омріяного.
– Як у 21 рік ти зміг працювати на телеканалі «Футбол»?
– Після конкурсу я прокоментував кілька матчів на Першому національному, після чого мені запропонували пройти стажування на каналі «Футбол», а вже після кількох місяців стажування ми підписали контракт.
– Ти коментуєш матчі майже кожного дня, це вже триває понад трьох років, чи ще не виснажився? Не думав над тим, щоб змінити свою професію?
– Щоб змінити сферу діяльності, не думав ніколи. Я відчуваю, що займаюся своєю справою. Відчуваю, що зможу розвиватися і прогресувати надалі, попри будь-яку втому та моральне виснаження.
– Чи є час на дозвілля та як саме ти його проводиш?
– Час є, але не завжди. Враховуючи мій ненормований графік, дозвілля часто не збігається із вільним часом моїх друзів та знайомих, в дечому обмежує. Але я вже звик до цього. Люблю проводити час із близькими людьми і, в принципі, мені байдуже, де знаходитися, головне – щоб в компанії людей, які мені симпатичні, з якими я можу бути на 110 процентів щирим та розкутим. Загалом, люблю ходити в кіно, дивитися футбол… Якщо сам, то зазвичай дивлюсь вдома якісь програми задля підняття настрою, читаю різні футбольні матеріали. Дуже люблю музику, вона – мій наркотик. Часто пишу тексти для пісень, з яких пізніше хотілося б зробити якісний музичний продукт.
– За роки, які працюєш на телебаченні, тебе почула вся країна. Тебе почали впізнавати на вулицях, брати автографи?
– Особисто для мене автографи – умовність. Робота коментатора публічна і привертає багато уваги. Мені пише чимало людей, вони хочуть поспілкуватися, спитати щось, іноді навіть порадитися, можливо, висловити якусь критику – і це найголовніше. Так само, до мене підходять люди під час моїх робочих виїздів на стадіон. І це, насправді, приємно.
– Кирило, які найвизначніші події ставалися в твоїй коментаторській кар’єрі?
– На це питання я завжди відповідаю: найвизначніші події в моїй кар’єрі ще однозначно попереду. Я вірю в найкраще, дивлюся вперед з оптимізмом, я ще не в тому віці, коли можна займатися ностальгійними спогадами і зітхати, згадуючи минуле.
– Що побажаєш тим, хто теж мріє стати коментатором?
– Йти до своєї мрії попри усі перепони, які виникатимуть на цьому шляху! Вірте в себе і будьте собою.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Віктор Кобець