Тільки-но зійшов сніг, настає пора цвітіння перших рослин, стійких до весняних заморозків. Так і біля Запорізького національного університету на Алеї журналістів радують погляд такі дивовижні квіти, як Крокуси.
Але цьогорічна весна здивувала нас… Замість буйно квітучих рослин ми бачимо квіточки, що похилили свої голівки до землі.
Так сумно стало… Маленькі, але дуже яскраві квіти сподівалися, що вже скінчилася зима, і вони спокійно можуть розквітнути серед грубого асфальту, поділившися своїм весняним настроєм з людьми. Але, ще холодна земля та вітер не дали змогу цим рослинкам показати себе у всій красі.
Вони сильні, вони зможуть все перебороти… ніжні, проте стійкі Крокуси. В них не вірили, вони все одно не здалися.
Можливо, їх місія була не лише в тому, щоб подарувати нам весняний настрій, але ще й для того, аби продемонструвати запеклу боротьбу за життя всупереч усім труднощам.
В якійсь мірі журналісти схожі на Крокуси. Наша професія має низку складних випробувань, проте ми маємо стояти на своєму та створювати власні шедеври.
Журналістам перечать, як вітер Крокусам; нас намагаються поневолити, як холодне повітря рослини; над нами можуть сміятися, як перехожі над схилившимися квітами, але ми, як і вони, повинні вистояти!.. Ми не маємо втрачати надії…
Алея журналістів демонструє життєвий приклад того, як кожен з нас, як і ті Крокуси, має до останнього триматися і не втрачати надії!
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Леся Щербатюк
