Весняна радість

Рано зійшло ласкаве весняне сонце, пробудивши природу та людей. Воно ковзнуло за стовбурам та гілкам дерев, кинувши довгі,  чорні тіні на землю…

 З кожним теплим днем усе більше набирає сил синьоока, зеленокоса красуня весна.  Тільки-но в повітрі  повіє весною, з-під торішнього листя починають з’являтися маленькі квіточки. Природа навколо ще гола, сіра, лежать навколо холодні джерельця, а  ця рослина вже розгортає свої пелюстки серед мокроти та холоду. Ідеш вулицею, і несподівано в око впадає маленьке, тендітне свято – перші квіти …

На уславленій Алеї журналістів розіслався килим маленького весняного свята –блідо-фіолетові крокуси… Алея була створена студентами нашого факультету,  минулоріч було висаджено ці тендітні квіточки, щоб сьогодні вони милували око викладачів та студентів.

 Щоразу проходячи повз алеї,спостерігаєш як кожна квіточка розцвітає, набирається сили, мужності. Їхні ніжні пелюстки ледве видно від землі, стеблинка коротка, а листячко блискуче та вузеньке, наче смужка. Квітка неначе яскравий келих, здіймається з тоненької стеблини. Чомусь, мені здається, ми, студенти, схожі на ці  ніжні квіточки,…коли стикаємося з жорстокістю, ми також падаємо «пелюстками» донизу, при перших проявах щирості, розквітаємо і милуємо око…

  Вони – як усмішка землі! Малі, тендітні, ніжні, але скільки у них сили і снаги до життя! Зуміли пробитися через злежані  сніги до сонечка і принесли нам радість. Крокуси є символом доброти, юності. Вони цвітуть для щастя, радості, добра та приносять у світ ніжність.

Незрівняна краса на журналістській алеї….щоразу проходячи, обов’язково зупиняєшся та насолоджуєшься неповторністю весняних крокусів. І на душі стало радісно, світанково,  все оживає, земля всміхається до сонечка першими квітами, а над усім цим, високо в блакитному небі  – спів жайворонка…

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Наталия Градова