Скрізь відчувався подих весни. Сонячні зайчики заграли на подвір’ї рідного університету, вони начебто хочуть розповісти усьому живому, що час прокидатися. На деревах помітно вирізняються пуп’янки. Але що це? На Алеї журналістів, яка була створена минулого року, з’явилися перші квіти. Це крокуси. Ніжні, блакитні квіточки упорно і наполегливо тягнуться до сонечка. Ці квіточки тендітні і маленькі. Але які ж вони милі. Вони втілюють у собі радість весни. Крокуси на Алеї з’явилися не просто так. Всі ми знаємо, що квіти пробуджують у нас людяність, щирість, сердечність і доброту. Вони є виявом гарного ставлення до того, кому призначені. А хіба журналісти не повинні пробуджувати в кожного людяність, щирість, сердечність і доброту? Так що ж це виходить, що квіточки разом із нами? А мабуть так і є. Адже вони не просто так з’явилися рано, оскільки ми знаємо, що пора цвітіння крокусів це початок квітня, а вони розквітли раніше. Вони нібито хочуть наштовхнути нас на те, що ми повинні робити, щоб згадали свою місію в суспільстві. Ми знаємо, що на сьогодні журналістика потребує тих властивостей, які несуть в собі саме оці тендітні квіточки, а саме щирість і людяність. Тому, я вважаю, що природа вирішила нам підсказати якими ми повинні бути, ми – це журналісти. Адже ми, як і оці малесеньки квіточки повинні вносити радість, доброту в суспільство.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Алина Ковтун
