Люди, як би вони не намагались, не можуть приховувати всі свої емоції та почуття. На кожному обличчі можна вгадати, ніби намальовані пензлем, відбитки певних емоцій.
Ось дівчина намагається зрозуміти теорію походження всесвіту, яку їй розповідає коханий. На її обличчі відбивається зосередженість, до якої примішується замилування улюбленими карими очима, в яких, натомість, сяє захоплення темою розповіді. Він не помічає, з якою ніжністю та ласкою дивляться на нього зелені очі дівчини, яка хоч нічого не розуміє, але дуже до цього прагне.
А ось чоловік середнього віку, загублено дивиться за обрій. Не можна сказати, що випало на його долю, але можна припустити, як у юнацтві, коли гарне мужнє обличчя з гострими вилицями ще не було засмажене довгою виснажливою фізичною працею, він не обтяжуючи свої широкі плечі повсякденними клопотами. просто жив та безтурботно радів новому дню.
Маленький хлопчик з білявим прямим волоссям, який нагадував маленьку кульбабку, насупив свої тендітні брівки, намагаючись зрозуміти, як такий маленький метелик може підійматися майже до самих хмар.
Кожна емоція окреслює лише маленьку краплинку того виру, що коїться в середині кожної людини, виру, який можна розкритися перед тобою в повному обсязі, варто лише по уважніше вдивитися в обличчя співрозмовника.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Ксения Иванова
