Минулого року Президент України Віктор Янукович і прем'єр-міністр Микола Азаров, вітаючи журналістів із професійним святом, гордо підкреслювали важливість акул пера для розвитку демократичної країни й громадської думки.
Віктор Янукович заявив, що обов’язок влади – підтримка преси та створення всіх умов для належної праці журналістів. У свою чергу, Азаров пообіцяв, що Кабінет Міністрів забезпечить свободу слова та захист професійних прав журналістів. Щодо того, як влада України виконує свої обіцянки, ми підготували ТОП-6 порушень прав журналістів за минулий рік. З червня 2012 по червень 2013 року на території України сталося 284 утиски прав журналістів.
float: right; margin-left: 10px;” />На 6-му місці з кількістю 10 порушень – темники та джинса. Серед стандартних темників про компрометування або позитивне висвітлення діяльності певних політичних діячів, найяскравіший приклад «Пороги» знайшли в Дніпропетровську. У серпні 2012–го влада розіслала на державні телеканали темники під виглядом витягів із закону й вимагала виконувати їх. Згідно з документом, журналісти мали заборонити депутатам висловлювати в ефірі свою позицію відносно провладних реформ і поточної політичної ситуації.
Також у січні 2013 року телеканали СТБ, ICTV та Новий канал не поставили в ефір своїх новин ключову фразу Олексія Пукача, засудженого за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. У цьому відео колишній міліціонер натякав на причетність до замовлення вбивства колишнього президента Леоніда Кучми та тодішнього голови його адміністрації, а потім спікера парламенту Володимира Литвина. Відео показали всі загальнонаціональні канали, окрім цих трьох. Канали СТБ, ICTV та Новий входять до холдингу, який належить зятю Кучми Віктору Пінчуку.
Кореспондентка новин «СТБ» Наталка Соколенко звільнилася з телеканалу. За словами самої журналістки, їй набридло терпіти прояви джинси та цензури на каналі.
«Мені більше несила брати участь у оболванюванні мільйонів людей. Ні, сама я жодного сюжету ані про Королевську, ані про ПАКРАЩЕННЯ устами Януковича, Азарова, голови ДПА Клименка та інших не зробила. Але мені все одно соромно», – написала Наталка у блозі на «Українській Правді».
П’яте місце між собою розділили порушення принципів редакційної політики та порушення трудових прав. За рік ці журналістські права та принципи порушували по 13 разів.
Один із найяскравіших прикладів такого правопорушення стався 22 травня 2013 року – Прем'єр-міністр Микола Азаров доручив апарату Кабміну позбавити акредитації 10 журналістів, які провели акцію протесту на засіданні уряду. Журналісти закликали урядовців розслідувати побиття кореспондентки 5 каналу Ольги Сніцарчук та фотографа газети «КоммерсантЪ» Влада Соделя під час мітингу 18 травня. Вони повернулися до міністрів спинами, на яких містилися плакати з закликами до дій. У відповідь на це Азаров вигнав журналістів з зали засідань і наказав позбавити їх акредитації.
Інший випадок стався у квітні цього ж року – рейдерске захоплення телеканалу «ТВі». Про це сказано в заяві колективу, зачитаній журналістом Романом Недзельським та опублікованій у блозі журналістки Анастасії Станко: «Сьогодні, 23 квітня, зранку співробітники каналу ТВі опинилися в ситуації, яка за зовнішніми формальними ознаками скидається на рейдерське захоплення телеканалу. На своє робоче місце було недопущено генерального директора телекомпанії «Телерадіосвіт» Наталю Катеринчук разом із багаторічним власником каналу Костянтином Кагаловським. На офіційному сайті tvi.ua було розповсюджено прес-реліз, згідно з яким змінено структуру власності компанії, новим керівником призначено журналіста Артема Шевченка, а Наталю Катеринчук, відповідно, звільнено. На загальних зборах колективу було представлено в якості нового інвестора американського бізнесмена Алєксандра Альтмана, попередній власник був оголошений неіснуючим. Першим кроком «нового» керівництва, в особі Артема Шевченка, стало недопущення до ефіру формально легітимного генерального директора Наталі Катеринчук. Згодом нове керівництво взагалі зняло з ефіру програму «Сьогодні про головне» і, замість неї, запустили повтор. Редактори та журналісти ТВі не змогли оприлюднити своєї позиції щодо ситуації на каналі. Журналісти ТВі вимагають: припинити рейдерське захоплення телеканалу, дати можливість журналістам вийти в прямий ефір зі своєю заявою щодо ситуації на каналі, аби правоохоронні органи встановили законність зміни керівництва та інвесторів каналу, забезпечити невтручання в діяльність каналу й припинити випадки цензури, що вже з'явилися на ТВі. До того часу журналісти не видаватимуть новин. Також сьогодні не вийде програма Павла Шеремета «Проти ночі». Не виходить і програма «Альбертенштейн» та «Тендер-News з Наталією Седлецькою». Юрій Макаров теж вирішив не видавати в ефір власну програму «Цивілізація», але оскільки вона була вже змонтована, то її видали проти волі автора».
Четверте місце серед утисків журналістських прав зайняв економічний тиск (55 порушень).
У липні 2012 редактори запорізької газети «Суббота плюс» заявили про відмову типографії «Кераміст» друкувати видання, поки в ній будуть матеріали про бізнесмена Євгена Анісімова. 25 червня виконавчий директор «Кераміста» Сергій Насонов викликав головного редактора видання Богдан Василенко до себе «і фактично прямо сказав, що, якщо з'являтимуться матеріали, які не подобаються місцевому бізнесмену Євгену Анісімову, якого тут називають «смотрящим», то він просто не випустить нашу газету. А потім можете судитися, отримувати компенсацію однак газета закриється». Після цього Богдан Василенко написав статтю про спроби закрити видання та тиск на редакцію і надіслав газету до типографії. У відповідь на це редакція отримала кілька листів від корпорації «Кераміст» з проханням відкласти друк газети. А 4 липня Богдан Василенко спершу отримав листа про відкладення друку газети, а потім іншого, підписаного виконуючим обов'язки генерального директора Андрієм Негою, де йшлося про наступне: «підтверджуємо готовність виконати друк Вашого видання за умови корегування статті, яка містить недостовірну інформацію про підприємство «Кераміст».
У вересні 2012 року Управління економіки КМДА заборонило каналу «ТВі» проводити зовнішньоекономічну діяльність. Причиною застосування санкції, начебто, став непогашений борг «ТВі» перед агенцією «Assosiated Press». Днем пізніше на цій підставі заблокували валютні рахунки каналу. Представники «ТВі» заявили, що відповідний борг давно сплачений, і розцінили санкції як економічний тиск на телеканал. Ще через день наказом Міністерства економіки відповідну санкцію скасували.
У січні 2013 року у Кривому Розі почали зносити кіоски компанії ТОВ «Преса-М». Гендиректор підприємтсва Олег Макаренко звинуватив владу в запровадженні цензури шляхом монополізації ринку продажу преси. «Партія влади захотіла монополізувати торгівлю пресою, щоб торгувати тільки лояльною до влади. Нечисленні опозиційні ЗМІ в місті тепер просто помруть – їх ніде не можна буде купити», – заявив Олег Макаренко.
Третє місце – перешкоджання доступові журналістів до публічної інформації (79 порушень).
У червні 2012 року кілька журналістів постраждало в результаті сутички «беркутівців» із захисниками засудженого мешканця села. Правоохоронці завдали журналістам тілесних ушкоджень, намагаючись перешкодити зйомці інциденту.
17 квітня 2013 року на судове засідання щодо позову жителя Донецька Горбатого про позбавлення депутатського мандата депутата «Батьківщини» Юрія Одарченка, не пустили журналістів. Незважаючи на те, що до суду надійшли численні клопотання від представників ЗМІ стосовно допуску та висвітлення судового процесу, розгляд справи вели в маленькій кімнаті. Приміщення суду охоронялося міліцією, яка вишикувалася в два ряди перед входом до будівлі, блокуючи прохід. Поруч знаходилися шість міліцейських автобусів. На подвір’ї також перебувало понад 50 міліціонерів. Натомість, біля суду відбувся мітинг на підтримку Юрія Одарченка, в якому взяли участь понад 300 людей.
19 квітня 2013 року міліція затримала знімальну групу телеканалу «ТВі», яка готувала сюжет про резиденцію президента Віктора Януковича у Межигір’ї (село Ново-Петрівка, Вишгородський район, Київська область), повідомляє «Українська правда». Затримали трьох осіб – журналістку Тетяну Шустрову, режисера Віктора Борця та оператора Антона Квітня. Водночас журналістка «ТВі» Анастасія Станко повідомила в своєму Twitter, що журналісти під Межигір'ям «просто записували стендап (тобто коментар журналіста до сюжету, який записується, коли журналіст перебуває в кадрі)». Затриманих тримали у Вишгородському райвідділі міліції, проте через годину відпустили, повідомляється на сайті каналу. «Знімальну групу «ТВі», що робила сюжет у Межигір'ї та членів якої затримали співробітники МВС, відпустили після з'ясування особи з Вишгородської райвідділу міліції», – сказано в ньому. Водночас Станко у своєму Twitter пояснила, що «причиною затримання стала відсутність документів у режисера. Не навчений він, що туди треба брати весь арсенал посвідчень».
Друге місце – політичний тиск (80 порушень).
Верховна Рада України прийняла законопроект, який встановлює кримінальну відповідальність за наклеп. «За» проголосували 244 народні депутати. Голоси «за» розподілилися таким чином: Партія регіонів – 188, КПУ – 25, Народна партія – 19, позафракційні – 11, «Реформи заради майбутнього» – 1. Проти проголосували 7 депутатів «БЮТ-Батьківщини», 6 депутатів НУ-НС, 1 позафракційний (Микола Томенко). Законопроект №11013 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини)» зареєстрував народний депутат Віталій Журавський (фракція Партії регіонів) 19 липня 2012 року. На разі завдяки масовим журналістським протестам розгляд проекту припинено.
4 квітня 2013 року депутат Донецької обласної ради Ордаш Дадашов звернувся до голови облради Андрія Федорука з проханням розібратися з інтернет-ЗМІ, які, на його думку, дискредитують Партію регіонів, критикуючи угоду з «Shell» про видобуток газу з щільних пісковиків.
У травні 2013 Медіахолдинг «ZIK» заявив, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення намагається перешкодити журналістам «ZIKу» вийти в ефірі нового радіо «Лайф», яке перейшло в управління холдингу. Про це йдеться у відкритому листі журналістського колективу до членів Нацради. Журналісти звертають увагу на те, що після невдалих дворічних спроб отримати ліцензію на радіочастоти у Львівській області «ZIK» уклав угоду з ТзОВ «Бюро ідей» про взяття в управління радіостанції «Лайф». Радіостанція виграла конкурс Нацради на частоту в Львові ще рік тому, але так і не спромоглася самотужки вийти в ефір. Як повідомляла «Телекритика», угода між власниками «Лайф» і «ZIK» була укладена 23 травня. Відповідно до повідомлення «ZIK», радіо «Лайф» мало розпочати 27 травня мовлення у Львові та області на частоті 107,2. Однак після укладання угоди журналістам «ZIK» стало відомо, що Нацрада в екстреному порядку вносить у порядок денний свого засідання, що мало відбутися в вівторок, 28 травня, питання про позбавлення ліцензії радіо «Лайф». При цьому, як стверджує медіахолдінг, про засідання офіційно не повідомили новому керівництву підприємства, яке очолив генеральний продюсер медіа-холдингу «ZIK» Дмитро Добродомов. Такі дії журналісти «ZIK» розцінюють як факт утиску «прав, чергову спробу закрити рота неугодним медіа для їхнього остаточного знищення».
Перше місце – фізичний тиск (108 порушень).
Найбільший скандал з приводу фізичного тиску на журналістів розгорівся у травні 2013 – журналістку 5-го каналу Ольгу Сніцарчук та фотографа газети «КоммерсантЪ» Влада Соделя побили невідомі. Як повідомляє «Українська правда», інцидент стався поблизу мітингу опозиції – біля будівлі головного управління МВС у Києві на вулиці Великій Житомирській. Журналістів побили до крові. Зокрема, в Ольги Сніцарчук розсічена губа та побиті руки. Також нападники розбили її телефон. Влад Содель, який намагався її захистити, також отримав ушкодження. За словами фотографа, усе це відбувалося на очах у міліції. Як розповів у коментарях «Телекритиці» пан Содель, він та Сніцарчук зупинилися, щоб сфотографувати, як невідомі спортивної статури б`ють представників ВО «Свобода». «Нападників колом оточила міліція. Представників преси поруч не було. Побачивши, що я фотографую, молодики у спортивних костюмах кинулися на мене. А Ольга почала знімати на відео, як мене б`ють, і нападники почали завдавати їй ударів», – розповів фотограф. «На нас напали близько десяти осіб», – уточнив він. Після нападу журналісти викликали «швидку», а медики – слідчо-оперативну групу. «Ольгу спрямували на проходження судмедекспертизи. Слідчий склав протокол. З якими саме формулюваннями, мені невідомо. А за хвилин 15 він з місця інциденту зник», – розповів Влад Содель. Пізніше, за його словами, правоохоронці пообіцяли об'єднати інцидент щодо побиття «свободівців» та журналістів в одну справу. Незадовго до інциденту нападники спілкувалися з кореспонденткою «5-го каналу» Іриною Герасимовою, яка висвітлювала інцидент. Синхрон, в якому вони назвали себе, вийшов в ефірі «5-го» під час прямого включення. «У розпорядженні міліції було це відео й фото нападників, однак вони не скористалися цими матеріалами, аби оперативно затримати чоловіків, які били журналістів», – сказав Влад Содель. Саме під час протесту журналістів через цей інцидент Азаров позбавив протестуючих акредитації.
Статистичні дані взяті з сайту pravomap.mediasapiens.ua
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Марина Ботнарева
