Фронт-мен гурту «ФЛІТ» Андрій Марків: «Підтримуйте українських музикантів. Закордонну музику нам із вами завжди встигнуть «втулити»

Чотири альбоми, DVD-відео, багато кліпів – це далеко не всі досягнення івано-франківського гурту «ФЛІТ». Мабуть, в Україні вже не залишилося людини, яка б не чула «візитку» «ФЛІТа», що довгий час лунала в усіх куточках нашої країни. Хіт «Їжачок» пам’ятають і люблять досі.

Франківські хлопці вже понад десять років створюють музику, яку вважають інтелігентним панк-роком. Зрозуміло, що на їхньому концерті ви не побачите п’яненьких розбишак з ерокезами в брудному подертому одязі. Натомість, «Фліти» виглядають і поводяться інтелігентно. Англійське слово «flit» в перекладі означає «перелітати», «пурхати» або«бути в польоті». Про те, що перелітають музиканти, величезну історію гурту, четвертий повноформатний альбом та ще про дуже багато чого «Пороги» говорили з фронт-меном «ФЛІТу» Андрієм Марковим.

– Привіт! Андрію, як справи та настрій?

– Привіт! І справи, й настрій по-літньому – тілом на концертах, душею на морі (сміється).

Гурт «ФЛІТ» існує з 1999 року. Чи змінилася музика за такий довгий час?

– У групі фактично змінилося все: як склад, так і звучання.

– А чи є якісь факти з історії групи, відомі не всім?

– Мало хто знає, але біля витоків «Фліта» стояв Юра Чорний. Він же грав на барабанах і співав. Ще були в групі Стас, Фрост, пізніше до хлопців приєднався вокаліст Влад Марцинковський. Потім склад знову кардинально змінився, не залишилося ні засновників, ні колишніх музикантів. Після багаторічної роботи сталого складу команди троє її учасників – вокаліст і гітарист Володимир Новіков, басист Михайло Копієвський та ударник Ігор Озарко – з різних причин покинули групу. Це мало не поставило хрест на існуванні «Фліта». Я зібрав новий склад та став фронт-меном. До групи прийшли молоді та амбітні Анатолій Блєдних (бек-вокал, бас-гітара), Володимир Корчак (барабани, перкусія) та Юлій Гонський (гітара, бек-вокал). Юлій попрацював в групі рік, і на його місце прийшов Стас Боднарук. Кожен із музикантів за період роботи у «Флітах» вніс своє звучання пісень.

Яке наповнення текстів ви доносите у своїй композиціях?

– Наші пісні про те, чим ми живемо, що бачимо навколо, що траплялося з нами. Хочеться, щоб пісні були позитивними, але в той самий час не бажаємо бути осторонь проблем нашого суспільства. Кожну нашу пісню слухач може «приміряти» на себе, знайти в своєму житті подібні моменти, переживання, твердження. Ми даємо право вирішувати слухачеві, що саме він чує в будь-якій із наших пісень. Але свої принципи не нав’язуємо.

Наскільки мені відомо, ви подавали заявку на конкурс неофіційного гімну до Євро-2012. Чим закінчилася ця історія?

– Так, ми подавали на цей конкурс пісню «Перемоги час», яку записали разом із відомою польською групою «Wilki» («Вовки»). В першу чергу, для нас це був хороший досвід співпраці з іноземним гуртом. А також досвід роботи на студії звукозапису, особливо тоді, коли ми записували так звані «звуки стадіону» – це був цікавий експеримент (посміхається).

Перед виходом альбому ви випустили сингл «Колись». Що він несе в собі для вас?

– Стосовно синглу «Колись» абсолютно підтримую слова Юрія Андруховича: «Колись» – не просто собі гарна пісня: за традицією всіх нормальних пункерів та рокерів несе соціальний звук і зміст». Особисто для мене саме слово «колись» багато що означає, зараз спробую пояснити (посміхається): усі ми розуміємо, що все буде добре чи ще краще колись. Але не всі ми докладаємо максимальних зусиль для того, щоб це «колись» настало вже сьогодні. Мало хотіти й чекати, потрібно наближати цю мить.

– Розкажи, будь ласка, нашим читачам про четвертий повноформатний альбом «Фліта» під назвою «Вихід є!».

– Так, дійсно, 1 травня 2013 року группа «Фліт» видала новий, четвертий за свою історію, музичний альбом, який називається «Вихід є!». Ця робота на всі сто відсотків відрізняється від попередніх. Змінюється й підхід до роботи над матеріалом альбому. На відміну від попередніх релізів, які створювалися практично самими музикантами та кількома їхніми друзями, над четвертим студійником «Фліта» працювало близько двох десятків людей. Крім того, гурт вдається до експерименту. Написання текстів пісень, які раніше писав вокаліст гурту Володимир Новіков, тепер виходить за межі групи. Музиканти ж зосереджуються, головним чином, на написанні музики.

– Хто допомогав та працював з вами під час запису «Вихід є!»?

– Важливу роль у творенні коцептуальної канви нового релізу та нового звучання групи зіграла Олена Кулик. Вона ж є продюсером цього альбому та автором слів пісні «Я не хочу йти» й співавтором пісні «А ви казали». А в той складний для музикантів період ще й була свого роду духовним наставником команди, а також менеджер гурту Валерій Крет, які весь час підтримували виконавців і не давали їм розслаблятися.

– А чи є щось особливе в новому альбомі «ФЛІТа»?

– Так, є ще один цікавий штрих четвертого студійника – партія віолончелі в пісні «А ви казали», яку чудово виконала Надія Сопків з Івано-Франківського ансамблю «Quattro Corde». Ідея використати цей інструмент під час запису рокової композиції виникла в Романа Калина, саунд-продюсера перших двох і четвертого альбомів групи, та Ірини Батюк, яка брала участь в усіх сесіях запису голосу, контролювала процес як професійний викладач вокалу, вносила корективи в мелодійні ходи та разом з Романом адаптувала тексти пісень до музичного виконання.

– Вихід альбому – це велика подія для гурту. А чи не збираєтеся ви в тур у підтримку «Вихід є!»?

– Звичайно, що для кожної команди вихід нового альбому – велика подія й вагома причина для організації серії концертів, туру в підтримку релізу. Так, уже з 10 травня группа «Фліт» відправилася в турне на підтримку альбому.

Багатьом цікаво, яку саме музику слухають їхні кумири. Розкажи, до якого стилю лежить твоє серце?

– Особисто про себе можу сказати, що я є прихильником «Metallica», але й залюбки слухаю інші групи. Музика ж під настрій (посміхається).

– Скільки часу займає робота в групі?

– Робота в групі – то є нелегка справа. Я вважаю, що музикант, повинен працювати над собою. Мало тричі на тиждень збиратися на репетиціях. Кожен повинен вчитися, вдосконалюватися, рости. Особисто я тричі на тиждень займаюся у вокальній школі та в хор-класі. Кожен із нас має основне місце роботи. Звісно, іноді щільний графік концертів вимагає використовувати офіційний час відпустки заради виступів, але це того варте (посміхається).

Чи є якась вища мета, яку ви намагаєтеся донести своєю творчістю?

– Моя мрія – займатися тільки тим, що я вмію та люблю, тобто музикою. В ідеалі хочу не вилазити зі студії звукозапису й грати на великих сценах. Але так буде тільки тоді, коли в нашій країні дійсно наведуть порядок з питанням авторських прав. Музикант повинен отримувати кошти за те, що люди скачують його пісні на свої плеєри.

Який виступ за останній час тобі приніс найбільше позитивних вражень та відчуттів?

– Страшенно тішуся тим, що всі останні виступи були емоційно позитивні для кожного з нас. Усі міста сприймають дуже тепло. Нам комфортно поруч із нашим слухачем (посміхається).

– Яку роль «ФЛІТ» приділяє кліпам?

– Важливу. Це практично як і музичний матеріал. Він обов’язково має бути, але в той же час це є зовсім інший вид творчості. Це прикольно (сміється). Кожен кліп, який знімався за нашою участю, завжди залишає в моїй голові купу приємних спогадів та приносить багато досвіду! А ще приємніше, коли його позитивно оцінюють люди, хоча, в першу чергу, це робиться для свого задоволення.

На твою думку, чого не вистачає українській рок-сцені?

– Українській рок сцені не вистачає слухача (посміхається). Виконавців завжди достатньо, а поціновувачів стає чим далі, тим менше, чого не скажеш про світ навколо. Перекуповують телевізори на всяку «фонограмну» всячину, але я думаю, що це не надовго. Скоро все зміниться, я в це вірю, я це знаю (сміється).

Чи бували ви в Запоріжжі? Не плануєте завітати до нашого міста?

– У Запоріжжі були давно. То був концерт у маленькому клубі, але концерт класний – атмосфера прикольна, трошки андеграундська, але приємна. На жаль, не часто можемо приїжджати до вашого міста, бо відстані достатньо великі й на це потрібно багато часу, а на власний літак поки ще не розжилися (сміється). Та й, якщо чесно, не ознайомлені з концертними майданчиками, які б могли прийняти живих музикантів у вашому місті. Можливо, після цього інтерв’ю якісь волонтери знайдуться й нам підкажуть. Думаю, що цієї осені завітаємо, бо будемо продовжувати клубний тур й ознайомлювати публіку з новим матеріалом.

Дякую за відповіді. Й наостанок, за традицією, декілька слів читачам!

– Слухайте та підтримуйте українських музикантів, закордонну музику нам із вами завжди встигнуть «втулити», а наше, рідне, яке нам зрозуміліше й цікавіше, деколи навіть в інтернеті важко знайти. Ходіть на концерти наших команд! Говорю, думаючи про «Фліт» (сміється). З повагою, Андрій Марків.

Фото: Офіційна сторінка ВКонтакте

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Андрей Клименко