Про новий смак цієї цукерки гомоніли усі мої знайомі. Усі хотіли спробувати снікерс з мигдалем, але от у чому біда: не всі могли його знайти. Всі дуже злякались, що не у всіх крамницях можна знайти батончик, а серія його обмежена, тому дуже хотілось встигнути. Загалом, на цю подію напустили як на мене, забагато лоску та інтриги.
Але шокувало мене інше. Як ви могли здогадатись, це була реклама цього батончику.
Короткий опис цього шедевру: до намету султану неввічливо заходить гарна дівчина та починає поглинати царський мигдаль. Поки султан обурюється, відважний чолов’яга годує прискіпливу принцесу снікерсом, вона перетворюється знову в слугу султана. Усі щасливі, усе на своїх місцях.
І все було добре, якщо б не дивний висновок, який я винесла для себе після перегляду цього ролику. Я не думаю, що хтось хотів нас образити цією рекламою, але подивіться як кумедно виходить: судячи з реклами свіжі горіхи – це переважно їжа високопоставлених осіб, таких як султан або принцеса, а батончик згодиться й для прислуги.
Так, я знаю, я дуже песимістично подивилася на цей рекламний ролик. Але ж його й справді можна трактувати з різних боків. Не можна сказати що він поганий, розробники поставились до питання креативно та не змінюючи традицій реклами цього продукту. Дане спостереження це така собі випадковість, тим паче, що на ринку реклами існують більш шокуючи приклади невдалої реклами:
Закінчити хочеться побажанням усім майбутнім та теперішнім рекламістам бути не тільки креативними та талановитими людьми, а й професіоналами у своїй справі, щоб реклама була не просто приводом для збільшення продаж, але й мистецтвом, яким не соромно захопитись.
P.S. «Snikers» з лісовим горіхом мені сподобався набагато більше…
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Анастасія Осипенко
