Світ навколо мене величезний. Його не обійти за ціле життя. Він поєднує в собі різноманітність: гори та океани, пустелі та лісові хащі, спекотні тропіки та крижану тундру. Світ прекрасний, але він ласкавий і жорстокий одночасно. В ньому існують водночас легкий вітерець та нищівний ураган, дзюркотливий струмочок та страшне цунамі.
В ньому існують різні типи людей: меланхоліки та холерики, жінки та чоловіки, дорослі та діти, багаті та бідні. І тут я хочу підняти питання, про багатих та бідних, адже світ прекрасний, а з усіх сторін його може побачити не кожен. Якби це сумно не звучало, за те – правдиво! І ти замислюєшся, а чому саме так? Чому комусь дістається: гарне життя, робота, сім’я, освіта, кар’єра, великі перспективи, а комусь: дах над головою-це найближчий вокзал, їжа- найближчий смітник, сім’я – природа навколо тебе. Причин для цього існує чимало і в першу чергу потрібно починати з себе самого, чи зробив ти щось вагоме, щоб не опинитися на вулиці? Але не завжди це залежить від людини. Дуже важливу роль відіграє – сім’я в якій ти народився та виріс. На превеликий жаль, неблагополучних сімей дуже багато і від цього зростають відсотки: сиріт, безпритульних, безхатченків. І знову з’являються думки: де ж та золота середина про яку постійно говорять? Чи є взагалі справедливість у цьому світі? Ці питання можна ставити кожного дня, але ніхто окрім тебе на них не відповість. Багато роздумів зводять до того, що наше життя передбачено і написано, ще за довго до нашого народження, але це тільки здогадки, адже наша доля – в наших руках!
Так, життя несправедливе, але, що ми можемо змінити, коли «сам в полі не воїн»…
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Екатерина Доля
