" І коли це все закінчиться? Набридло, остогидло, одне й те саме". Ще рік тому з моїх вуст лунали ці страшні слова. Але час плине і все змінюється. Тільки потім я зрозуміла сутність слів своєї мами: "Донечко, цінуй те що маєш, не варто так казати. Насолоджуйся своїм безтурботним дитинством. Час плине швидко…".
Все так і трапилось, воно й не дивно. Закінчення школи, останній дзвоник, складання іспитів, вступ до ВНЗ. Як, невже настільки швидко? Я так чекала випускного ( мережеві сукні, стильні зачіски), божевільна ніч танців, обіймів і конкурсів. Потім…потім сльози, сум за вчителями й однокласниками. Все настільки промайнуло, як на одному подиху . А що тепер? Тепер нове місто, нові друзі, емоції…загалом " нове життя ". Життя, яке наповнено суцільними завданнями і проблемами.
Всі ми маємо пам'ятати про цінність часу! Адже він нам даний один раз і треба його використати так, щоб життя було заповнено сенсом. Для себе я зробила висновок, як казав Б. Акунін: « Насправді ж ніякого часу не існує, немає ніякого завтра, є тільки вічне « зараз»! » .
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Кристина Ледовая
