Дедалі частіше чую від знайомих, які влаштовують своїх чад у дитячі садки, про нестачу місць, великі групи та, зрештою, кошти, які батьки мають сплатити за місце.
Якось навіть натрапила на повідомлення на сайті zptown.at.ua: «Устраивала своего ребенка в один из запорожских садиков. Там сразу заявили – деньгами не берем, но командируем с вами на базар завхоза – она покупает – вы платите. Сумма – 500 грн. И таких было две ходки, на 1000 грн – посуда, краска, обои и ещё чёрт знает что, что нужно в быту заведующей дома. Почему дома? Да потому что эти вещи никто не приходовал.
Почему не указала номер садика? Ребенка просто попрут оттуда, да и мамы в детской больнице говорили, что это практически везде в Запорожье»
Таке повідомлення було розміщено ще у 2008 році, але такі випадки вже не новинка ні в Запоріжжі, ні в будь-якому іншому місті України. І цьому є певні пояснення.
За даними Держстатистики на 2012 рік в Україні налічується 16,4 тис. дошкільних навчальних закладів, 800 з яких наразі не працює.
Ці заклади мають приймати 1204 дітей, але в реалії їх заповнили аж 1428 малюків. Перенавантаження відчутне, місць не вистачає на всіх.
Навіть, ставши на облік, за місцем проживання вам ніхто не гарантує, що ваша дитина буде влаштована.
«Зараз з будь-яким навчальними закладами проблема одна – вони всі корумповані. Пам’ятаю, коли ми віддавали доньку до дитячого садочка за місцем проживання, а це дошкільний заклад «Казка» (Жовтневий район), без хабара це зробити було неможливо. Тоді нам з завідуючою закладу довелося домовитися: або гроші або ж допомога садку. Ми обрали друге, і завезли до закладу кахель. Тоді багато хто з батьків так робив: купляли фарбу, вставляли вікна і т.д. Зараз моя донька вже школярка, але принцип діє той самий» – розповіла нам жителька Запоріжжя Анастасія (ред. – ім’я змінено).
"Комсомольська правда в Україні" наголошує на тому, що «в городе на очередь в детский сад стоят 1473 ребенка. Хуже всего ситуация в Коммунарском и Бородинском районах. Например, в том же Южном микрорайоне свое место ждут 425 малышей».
Привілеями користуються батьки, які пропонують, таку собі, фінансову допомогу закладу. Як правило, вона має абсолютно різний характер: від іграшок та канцтоварів до оргтехніки або ремонту. Все залежить від можливостей батьків:
«Сейчас в детский садик нужно становится на учет с самого рождения, дабы когда малыш подрастет, он точно попал в группу. Если родители вовремя не кинулись, то могут и не попасть вообще…Там смотрят на твое материальное положение и место работы. Чем ты сможешь помочь, то от тебя и просят. Мы привезли песок и забетонировали павильон » – поділився з нами, батько 3-річного малюка, Святослав.
І така «перепустка» безвідмовно діє майже у всіх садках. Дійсно, через закриття багатьох подібних закладів батьки ладні на все, аби отримати місце у гарному садочку. Власне, саме престиж такого закладу і зумовлений ціною, яку треба викласти на стіл.
Як правило, між завідуючою та батьками укладається усна домовленість про конкретну суму або допомогу. Але існують і випадки, коли така угода укладається юридично – договір про спонсорство. Здебільшого, таким чином завідуюча узаконює «допомогу» та убезпечує своє місце.
За коментарем ми звернулися з запитом на інформацію до директора Департаменту освіти і науки молоді та спорту у Запорізькій області Олександра Вєрозубова, проте з дня подачі документа минуло 11 днів, але відповіді ми так і не отримали.
Отож ми вирішили запитати у батьків чи сильно така допомога б’є по кишені і що, на їх думку, можна було б зробити для запобігання хабарництво:
«Наша заведующая сама, как человек, очень хорошая. И у меня льгота, как у чернобыльца, и моих детей и так без очереди обязаны брать в садик и брали. Но определённую помощь – мы всё равно оказывали садику, не заведующей, я подчёркиваю, а садику. У меня была такая возможность и я, как человек имеющий отношение к сфере гособразования, понимаю на сколько что финансируется. Поэтому некая помощь должна быть от родителей. Но когда речь идёт о взятках заведующей, лично, то это другое дело» – розповідає Ігор.
«Це треба вирішувати на державному рівні. Звичайно, далеко не всі можуть собі дозволити заплатити за гарне місце, проте інколи допомога садочку є мінімальною, наприклад, канцтовари або фарби та альбоми для малювання. Аби уникнути цього, держава має відкривати якомога більше дошкільних закладів» – поділилася з нами мама 4-річної Вероніки.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Іринка Коваленко
