Дуже дивне почуття, коли потрібно написати щось цікаве на вільну тему, але навколо тебе так багато чого тряпляється, майже кожної хвилини, і ти просто не можеш зупинитися на чомусь одному. Ти хочеш зробити своє чтиво цікавим, щоб усі звернули на нього увагу і, можливо, навіть знайшли поміж рядків себе. Але кожен раз ти пишеш, а потім стираєш…
Раніше в мене ніколи не було власного блогу, щоденника, я намагався ні з ким не ділитися своїм внутрішнім світом, своїми міркуваннями, тому для мене це доволі тяжко. "Потрібно виховувати в собі журналіста" – кажу я собі, та в котрий раз, сиджу перед монітором і не можу зв'язати декілька речень в одну цікаву тему.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Денис Красніков