«Офіційно» історія хіп-хопу почалася у 1973 році в Південному Бронксі й бере свої початки від культури афро- та латиноамериканців 60-70 років. На той час у кожній місцевості хіп-хоп культура виражалася по-різному, наприклад, у Бронксі – це Bboying або Breaking, Мс та Dj (діджеї), у Брукліні – Freakstyle і т.д. Згодом різні стилі танців (локінг, попінг, …) почали змішуватися і, таким чином, утворився так званий Freestyle.
Активну участь у розвитку хіп-хоп культури брали Генрі Лінк, Будда Стретч (вважається засновником хіп-хопу), Каліф та інші. І загалом ця культура формувалася на вулицях, на танцювальних вечірках серед звичайних людей. Вся історія хіп-хоп танцю ділиться на три періоди, кожен з яких має свою базу. Це Old School Hip-Hop (від зародження хіп-хопу до 1990 року), Middle School Hip-Hop (1991 – 1997 роки) та New School Hip-Hop (2000 – сьогодення, до речі, саме в цей період став поширюватися такий стиль як Krump). Базові рухи Old School: Smurf (в перекладі «відмивання грошей»), Prep («preparation» – «підготовка»), Reebok (від назви фірми кроссівок), The wop (прізвисько, яке американці дають емігрантам з Італії), Cabbage patch (від назви іграшки популярної у 80-ті роки), Happy Feet («щасливі ноги»), The fila («Rambо» у Брукліні).
База Middle School Hip-Hop: Criss-cross («хрест-навхрест»), Running Man (названо на честь однойменного фільму з Арнольдом Шварцнегером), Roger Rabbit (назва тісно пов'язана з фільмом «Хто вкрав кролика Роджера?»), Steve Martin (названо цей рух на честь комедійного актора), Bart Simpson (походить із Атланти), Pepperseed («насіння перцю»), BK Bounce (містить в собі елементи рухів Steve Martin, Criss-cross та Party Machine), Butterfly (походить з Ямайки).
База New School Hip-Hop включає в себе такі рухи: Monastery (в перекладі – «чоловічий монастир»), C-Walk («танець гангстерів»), Bankhead bounce (від назви регіону західного побережжя Атланти, що славився найвищим рівнем злочинності), Walk-it-out (рух походить з, так званого, Dirty South – Техас, Оклахома, Теннесі, Кентукі, Луїзіана, Міссісіпі, Джорджия, Кароліна), Harlem Shake («Харлем» – район в Нью-Йорку), ATL Stomp (родом з Атланти, цей рух можна побачити в кліпі Usher – Yeah!), Tone-shop («удар звуку»), Wreckin shop (у дослівному перекладі «зчинити розбій, розрушити чиюсь власність»). Також у хіп-хопі часто використовують рухи із стилю House: Stomping, Jack-in-the-box, Salsa Hop…
Зараз хіп-хоп танець ділять ще на два напрями, такі як: NY style та LA style. Стилю NY притаманна більше олдскульна манера, що характеризується широкими та жорсткими рухами, качем, а стиль LA є більш м'яким і виконується під «ліричний хіп-хоп». Саме цей стиль є більш поширеним у сучасному шоу-бізнесі.
Досить повно всю історію хіп-хоп танцю висвітлює документальний фільм «HipHopDictionary», в Інтернеті наявна велика кількість відео з базою та різноманітними хореографічними постановками. Також є ще цікава книжка під назвою «Історія в стилі хіп-хоп» (автор – Гор Пта), в якій мова йде про юного хіп-хоп виконавця, його шлях до успіху.
Тож хіп-хоп – це не лише танець, музика, мистецтво графіті, це спосіб життя, спосіб себе індивідуально виділити, виразити свої емоції. Це ціла Історія.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Юля Буревич
