Слідами Дня української писемності: Чому сучасна молодь «козявиться» та купує «фігасуси»

Шістнадцятий рік поспіль Україна святкує день писемності. Ще в далекому 1997 році тодішній президент Леонід Кучма призначив 9 листопада Днем української писемності. Цього дня прийнято проводити конкурси знавців української мови, літературні вечори, відзначати найвидатніших діячів українського слова. До речі, ця дата збігається з іншим святом, релігійним, – днем вшанування Нестора-Літописця, який є прообразом українського письменства.

У наші часи новітніх технологій українські словники продовжують поповнюватися новими словами. Як не крути, а писемність розвивається, хоч подекуди й за допомогою дивних слів. Хто знає, можливо через деякий час саме вони дійсно ввійдуть у літературну мову.

«Пороги» поцікавилися у молоді Запоріжжя, чи є у них власно створені неологізми. Таких слів виявилося чимало.

e border=”1″ cellpadding=”0″ cellspacing=”0″>

Як звучить

Що означає

До созвону/до упису

спишемося

обтучене небо

хмарно

козявиться

вередує

думкочитання

читання думок

замусльовуй

обмірковує

млинець

аналог російського «блин»

гашаран

друг

фигасус

ноутбук

одногризники

товарищі по роботі, однокласники

Це – лише невелика частка тих виразів, які щоденно поповнюють нашу мову. Українці з давніх часів цінували та шанували слово, особливо на Заході. В говірках тих країв і сьогодні діє табу на окремі слова з розряду демонологічної лексики через релігійні вірування та відсутність яскравого впливу глобалізації на культурний розвиток. Так, слова «чорт», «сатана», «нечистий», за легендами жителів західних областей України, промовляти на ніч не можна, щоб не накликати біду.

Досі в нашій країні є низка слів, які залишаються незрозумілими для населення. Аби переконатися в цьому, ми запитали запорізьку молодь, що означає слово «харапудитися»?