Будь-яке суспільство існує завдяки мові. За допомогою мови ми висловлюємо свої думки, почуття, емоції, спілкуємося. Тобто, вона з нами кожну хвилину, де б ми не були.
Значення мови у житті суспільства найкраще розуміли античні мислителі. Вони винайшли науку – риторику, тобто науку про красномовство. У ті часи Великими Людьми були Оратори. Вони вміли донести до людей свою думку за допомогою двох слів, коли б іншій людині знадобилось багато часу, щоб дати зрозуміти іншим людям свої думки. Ці люди були майстрами слова, майстрами коротких та дуже змістовних проповідей.
На жаль, сьогодні дуже мало таких ораторів. Більшість кидає слова на вітер або просто говорить так багато, що всі їх слова втрачають суть. Багато говорити – не означає сказати влучно і чітко. Довгі розповіді, проповіді, обговорення дуже швидко стають нецікавими та в слухача пропадає інтерес до інформації, яку він отримує. Веслав Брудзиньский казав: "Йому було б що сказати, якби він стільки не говорив." На мою думку, люди, які багато говорять – не говорять нічого. Потрібно вміти формулювати свої думки компактно, але вміщувати в них настільки міцний зміст, щоб після одного почутого разу, ці слова вже ніколи не зникли з пам’яті людини.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Анна Рябчич