Підіймайся! Ти зможеш! Дивися, скільки людей тобі допомагає. Є й такі, що на додачу б’ють тебе кийками, щоб ти взагалі впала. Розумію, складно… Але я вірю, вірять тисячі, мільйони… Україно, скільки разів на твої, скуті від болю, руки і ноги надягали кайдани. Ти ж підводилася, показувала непереборне бажання жити. Невже цього більше не буде? Ні, не хочу навіть думати. Втомилася? Терпи, ще трохи і це все закінчиться. Ти переможеш. Тільки терпи, чуєш? Дихай на повні групи, кричи в увесь голос, аби ті, хто знаходиться поруч почули тебе, аби твої слова відлунювалися у найвіддаленіших куточках світу, найвіддаленіших куточках серця кожної людини… Обіцяємо, такого більше не повториться. Ти тільки зараз збери останні сили. Підіймайся! Ти зможеш!
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Оксана Козачок
