Жила була собі Росія. І була в неї Україна. Жили собі вони разом довго, і як здавалося Росії, щасливо. І ось одного разу покотилася Україна до Європи. Котилась вона, котилась, а на зустріч їй Німеччина.
«Україно, Україно, не приймемо ми тебе до ЄС!»-говорить Німеччина.
«Прийміть мене, а я відправлю Тимошенко на лікування за кордон»- відповіла Україна.
«Ну добре, повірю я тобі».
І Україна покотилась далі. Зустрічає Україна Польщу, а Польща їй і говорить: «Україно, Україно, не приймемо ми тебе до ЄС!». А Україна відповідає: «Прийміть мене, а я відправлю Тимошенко на лікування за кордон». «Ну добре, повірю я тобі». І знову Україна покотилась далі. Зустріла вона на своєму шляху 28 європейських країн. Усі їй говорили одне й теж саме, а Україна їм відповідала: «Прийміть мене, а я відправлю Тимошенко на лікування за кордон».
І ось зустрічає Україна Росію. А Росія їй і говорить: «Не пущу тебе, Україно, до ЄС». А Україна просить: «Пусти, мене, а я відправлю Тимошенко на лікування за кордон». Росія відповідає: «Щось погано я тебе чую, Україно. Підійди до мене ближче і повтори». Тільки но Україна підійшла ближче до Росії, а вона її взяла і «з’їла».
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Яна Назаренко
