Нас сотні, тисячі, нас мільйони…в Канаді, Ізраїлі, на Криті

     Станом на 2013 рік у світі зареєстровано близько 6 мільйонів Українських мігрантів – вихідців з України, котрі свідомо виїжджають за кордон на постійне місце проживання. Ці дані не включають в себе незаконних мігрантів та громадян України, котрі виїжджають на тимчасові заробітки. Відомо, що  українські діаспори мають розвинену культуру та цінують національну аутентичність свого народу. Постає питання : чому лише за кордоном Батьківщини українець почувається українцем?

      Причин, котрі спонукають українця шукати кращого життя, є багато, але, насамперед,  з них слід виокремити дві найголовніші. По-перше – це трудова міграція – пошуки легших шляхів для заробітку, адже й справді, середні заробітні плати у країнах дальнього та ближнього зарубіжжя у рази більші від середніх зарплат у нашій країні; також  Україна стоїть на першому місці серед легальних мігрантів у країни Євросоюзу. Це й не дивно, адже за даними тижневика «Фокус»,  у Франції за місяць в середньому можна заробити 990 євро, в Іспанії -973, в Італії – 884, в Чехії – 692,в Португалії -679, в Польші – 451. Потрапляючи у іншу країну, людина постає перед вибором-залишитись у чужій країні або повернутись на Батьківщину і працювати на благо своєї землі. На жаль, у більшості випадків людина обирає перший варіант, адже відоме теперішнє на чужині все ж краще невідомого майбутнього в Україні. Але не людей потрібно звинувачувати у їх виборі, а соціальні умови нашої країни, котрі їх штовхають на цей шлях..


     Інша причина міграції – незадоволення галуззю освіти. Велику долю мігрантів становлять студенти. Інтелектуальна молодь прагне збагатити свої знання за кордоном, але далеко не всі мають патріотичні настрої. Так, багато молоді повертаються додому, проте майже всі з них за роки навчання у іншій країні прагнуть «зачепитися» у ній. Про готовність молоді до еміграції наголошують і  соціологи ."Аналіз показує: чим молодше респондент, тим частіше він виявляє бажання виїхати з країни. Серед молоді у віці 18–29 років показник готовності до еміграції становить 50,4%, а у віковій групі 30–39 років — 42,4%.», – повідомляє інформагенство «ЛIГАБiзнесIнформ». Отже ті, від кого залежить становлення України як майбутньої конкурентноспроможної держави  обирають життя «тут і зараз» не в нашій країні, а за кордоном.


    На тлі соціально-економічних умов, у яких українцям необхідно не жити, а виживати, та пануючих у суспільстві «депресивних» настроїв і виникає байдужість до України і її культури як результат.  Людина, що навпаки проживає у діаспорі і не відчуває дикомфорту у економічному плані , починає настальгувати за Україною. Саме з цих людей і створились діаспори українців у США, Канаді, Австралії, Європі.  У діаспорах із розмахом святкують річниці від днів народження Лесі Українки, Тараса Шевченка; працюють культурні центри; українська діаспора в Австралії має власний театр – театр ім. Леся Курбаса в Мельбурні; у США діє Український соціологічний інститут, який досліджує українські поселення у всьому світі. У Канаді Важливим осередком культурного розвитку є різноманітні фундації. Найбільша – фундація ім. Т.Г. Шевченка яка вже більше 70 років фінансує культурні заходи для діаспори.


   Віддаленість від етнічної території- не єдина причина різниці у ставленні до української культури представників діаспори та громадян України. Для кожної людини найголовніше мати впевненість у власному майбутньому. Доки немає стабільності в країні-немає стабільності і в житті кожної окремої людини. Останні події Євромайдану ще раз підтверджують те, що українцям боляче за свою країну. Навіть ті, хто наразі живуть у діаспорах, підтримують нашу країну, але доки в ній панує безлад, українці будуть тікати з рідної землі.

 



Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Марина Сабадаш