Відомий український музикант, лідер культового гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук зустрівся із запорізькими студентами. Своїм візитом Святослав відповів на відкритий лист майбутніх журналістів Запорізького національного університету. Зустріч пройшла у ПК «Дніпроспецсталь», в якому був справжній аншлаг.
Запоріжжя – не перше місто, де побував співак. До цього музикант спілкувався зі студентами Дніпропетровська, Донецька й Харкова. Святослав зізнається: зараз його завдання не агітувати молодь, а змусити її думати.
Під час відкритої лекції Вакарчук розповів про щастя й цінності людини. На його думку, багато людей ставиться до щастя прагматично, але є значно важливіші речі. Співак також згадав своє «радянське» дитинство й поїздку до Канади, яка змінила його подальше життя.
«Ми повернулися іншими людьми, ми зрозуміли, що таке вільна країна!», – згадав свої підліткові переживання Святослав.
Свобода вибору – ось що є головною цінністю, на думку музиканта. «Пороги» не пропустили зустріч із лідером «Океану Ельзи» й відтворити розмову студентів та журналістів зі Святославом Вакарчуком у вигляді інтерв’ю.
– Святославе, як ви вважаєте, чи потрібна нам університетська освіта? Можливо, ці п’ять років тільки уповільнюють наш розвиток?
– Гарне запитання. Це залежить від того, чого ви хочете досягти в своєму житті. Можливо, я зараз скажу не те, що хотіли би почути студенти та викладачі, але освіта – це не ціль. Питання в іншому – в тому, що університет дає вам дві речі. По-перше, знання. Погоджуюся, їх можна отримати самостійно, поступово займаючись саморозвитком та удосконалюючись. Але є інша сторона, про яку ви зовсім забули, – життєвий кругозір, який дає можливість не просто слухати викладачів, а жити в колі людей, яким щось потрібно в житті. Завдяки цьому колу ви удосконалюєте себе, ви стаєте людиною з широким кругозором мислення. А це набагато важливіше, ніж спеціальні знання, й без університету ви навряд чи це отримаєте.
– Сьогодні ви багато говорили про вибори, але ми всі знаємо, що ви ні за кого не агітуєте. Однак 25 травня українцям усе одно потрібно буде зробити свій вибір. Тож який вибір зробите ви?
– Я впевнений у тому, що країні потрібні ці вибори. Вони потрібні нашому суспільству. Насамперед це важливо не для того, кого виберуть, а для нас самих. Який буде мій вибір, я не знаю. До 25 травня ще є час, я подумаю. Буду дивитися на ті події, які відбуватимуться, на те, як реагуватимуть політики на ту чи іншу проблему або ситуацію. Чесно кажучи, словам вже немає сил вірити, сьогодні мають значення тільки дії. Чим більше людина обіцяє, тим менше шансів, що це правда. Прочитайте Конституцію України, а саме – повноваження Президента. Подивіться на людину, яка пропонує свою кандидатуру, вона повинна дотримуватися цих повноважень. «Золоті гори», швидше за все, – ознака обману.
– Як ви вважаєте, чи є на сьогодні український народ насправді чи нам до цього ще потрібно прагнути?
– Український народ на стадії формування. Монолітної структури ще не існує – це моя думка. Від нас з вами залежить, що таке український народ. Ці 23 роки показали, що можна мати незалежну державу, але не мати незалежного народу. Я сподіваюся, що далі ми будемо працювати задля того, аби нарешті сформуватися. Народ – це не люди, які живуть на одній території, це люди, які прагнуть одного майбутнього.
– Яких заходів потрібно вживати, щоб просувати якісний український культурний продукт?
– Я не думаю, що якісний український продукт потрібно просувати, він може просувати себе сам. Я за вільний ринок! Що стосується інформаційного продукту, люди самі вибирають, що їм дивитися й кого слухати, а музичний український продукт за останні роки дуже виріс. Можливо, наша музика на світовому рівні не така конкурентоздатна, як, скажімо, американська чи англійська, але я точно можу сказати, що українська музика більш конкурентоздатна, ніж українські машини або комп’ютери.
– Відразу декілька запитань: коли концерт у Запоріжжі? Й чи заспіваєте ви нам після свого виступу?
– Я відповім спочатку на друге. Зараз такий час, коли не я вам маю заспівати, а коли ми всі мусимо заспівати. Мені здається, запитань, що саме ми заспіваємо, не виникне (посміхається, – авт.). Із приводу концертів – святкування 20-річчя гурту будуть відбуватися на стадіонах, однак не в усіх містах. Ми будемо зовсім поруч із вами, можна сказати, в пригороді Запоріжжя (Дніпропетровськ – авт.) відбудеться наш концерт (посміхається, – авт.).
– Іноземним гуртам набагато простіше реалізуватися, чому так складається?
– Ви, напевно, маєте на увазі американські або англійські команди, адже про іранські гурти мало хто знає. Насправді США чи Англія набагато розвиненіші країни. Там люди не думають про те, як побільше заробити, кожен вибирає свій шлях. До речі, англійська мова дуже мелодична, її приємно слухати. Й для самих музикантів великий плюс – на ній досить легко писати тексти.
– Як ви ставитеся до того, що багато українських відомих людей, авторитетів в такий скрутний час для країни мовчать?
– Я не збираюся оцінювати дії інших людей. На це може бути багато причин. Особисто я трошки унікальна людина: в мене дитяче серце й доросла голова.
– Російське міністерство культури заборонило концерти «Океану Ельзи». Велика кількість ваших шанувальників вимагають адекватного пояснення. Як ви вважаєте, чи потрібно такою ж дією відповісти Україні російським гуртам (запитання поставили на прес-концеренції після відкритої лекції, – авт.)?
– По-перше, ніякої офіційної заяви від російського міністерства культури щодо гастролей «Океану Ельзи» немає. Всі концерти, які відмінили, відмінили зі сторони концертних залів. У зв’язку з «технічним обставинами». Повертаючись до відповіді на запитання, ви можете просто не купувати квитки на ті чи інші концерти.
Фото: Михайло Тупіков
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Андрій Клименко
