Запорізькі студенти відвідали Західну Україну в межах акції «Зі Сходу на Захід». Близько ста студентів провели вихідні у Львові, знайомлячись з його культурним спадком і сучасним життям. По приїзду додому ми запитали в учасників подорожі, наскільки правдиві «чутки про бандерівців» і чи справді у Львові так не люблять російську мову.
Оксана, 20 років, ЗНУ, факультет соціальної психології та педагогіки:
– Привітнішого, гарнішого й спокійнішого міста, ніж Львів я ніколи не бачила. Люди, які там живуть, не хапаються за незрозумілі слова політиків чи ще когось. Вони привітні, гостинні. І, коли ти заходиш в одне з львівських кафе, таке відчуття, що саме на тебе все життя чекав цей усміхнений офіціант біля столику! Не довіряйте словам тих, хто ніколи не був у Львові. Довіряйте своїм очам. Слава Україні!
Вікторія, 21 рік, ЗНУ, юридичний факультет:
– Враження тільки гарні, величезна дяка організаторам, сподобалося все! «Бандерівців» бачила лише в «Криївці». Стосовно неприязні до російської мови нічого сказати не можу, бо розмовляла українською, але бачила доволі багато російськомовних львів’ян
Поліна, 20 років, ЗНУ, історичний факультет:
– Подорож до Львова стала для мене несподіваною казкою. Тепле ставлення до гостей, тобто до нас, відчули вже на вокзалі. Волонтери були дуже приємними, дружніми та добрими. Щодо пануючої зараз думки про «бандерівців», то дізнавшись, що я із Запоріжжя, ніхто не сказав жодного поганого слова. Окреме дякую варто сказати волонтерам та організаторам, які влаштували для нас та гостей із інших міст таку чудову подорож. Львів – дійсно казкове місто, де безліч гарних домівок із незвичайною для нас архітектурою, з чарівними кав’ярнями, магазинами та кафе, з гарними, добрими городянами та неймовірною атмосферою! Зрештою, це таке місто, яке, з одного боку, дуже українське, але з іншого – більш європейське. Подорож була неймовірною!
Владислав, 21 рік, ЗНУ, біологічний факультет:
– Можна впевнено сказати, що поїздка вдалася! Чудова організація акції приємно здивувала – в Запоріжжі рідко зустрінеш подібне. Нам виділили файних волонтерів, що супроводжували нас всі три дні у Львові й зробили відпочинок «легендарним». Кожна година була розписана, ми побували в багатьох цікавих місцях, зокрема, картинній галереї, оперному театрі, італійському дворику. Рівень культурного розвитку львівської молоді значно вищий, ніж запорізької, до того ж тут усім байдуже, якою мовою ти говориш.
Надія, 20 років, ЗНУ, математичний факультет:
– У Львові дійсно є «бандерівці» зі зброєю. Ну, як «бандерівці»… Лише один – в ресторані «Криївка». Не слухайте тих, хто розповідає, що на Західній Україні тебе ледь не розстріляють, якщо будеш розмовляти російською, нічого подібного. Я заради експерименту декілька разів запитувала дорогу й так, і так, відповідали однаково ввічливо, ніхто не ігнорував. Там настільки привітні люди, що вони згодні витратити власний час, щоб відвести тебе, куди треба, якщо ти загубився. Зустріли нас дуже круто, розселили в класних умовах, водили на екскурсії та розповідали історію міста. У Львові дуже чисто та охайно, життя кипить навіть вночі. Багато стилізованих кафе та ресторанів, кожен можне знайти собі місце до смаку. Запам’яталося, як ми співали гімн України на Високому Замку, навіть мурашки по шкірі були! Вражень дуже багато, й усі вони гарні, хочеться повернутися туди ще.
Анна, 19 років, ЗНУ, факультет соціології та управління:
– Величезна подяка організаторам за чудову можливість побачити Львів! Все дуже сподобалося, люди привітні, справді насичена програма, багато приємних емоцій. Протягом всієї поїздки розмовляла російською й ніхто жодного разу не подивився косо. Було навіть таке, коли група молодих людей, дізнавшись, що ми приїхали з Запоріжжя, кинулися до нас обніматися й фотографуватися, говорячи: «Схід і Захід разом!». Нікого не слухайте, їдьте до Львова, й ви зрозумієте, що всі балачки про «неонацистів» і «бандерівців» – справжня нісенітниця!
Євгеній, 23 роки, ЗДМУ, лікувальна справа:
– Емоції переповнюють! Поїздка вийшла дуже крутою, організація на вищому рівні. Стосовно «бандерівців» – тільки вулиця та пам’ятник Степану Бандері.
Катерина, 19 років, ЗНУ, факультет соціальної педагогіки та психології:
– Моя подорож до Львова була не першою, але це ніяк не вплинуло на враження. Львів вміє закохувати на роки, підставляючи для огляду щоразу нові сторони. Я все ще впевнена, що скільки б разів я туди не поверталася, він знайде, чим мене здивувати. В нього стільки прихованих таємниць і загадок, що вистачить ще моїм онукам. Відправляючи цього разу мене в подорож, родина не переживала через політичну ситуацію в країні, відповідаючи сусідам на всі питання, що нам нічого боятися – ми до своїх їдемо. Адже ми, виходить, також «бандерівці». Якщо людей, які люблять свою країну й підтримують її єдність, називають тепер так. Я все своє життя провела в російськомовному регіоні та якийсь час жила в Росії, у зв’язку з чим розмовляю й думаю російською. Та жодного разу ніхто ніяк не образив мене, почувши російську. А от випадків, коли місцеві відповідали мені російською, бачачи, що вона мені звичніше, було достатньо. Львів – найгостинніше місто з усіх, де я була.
Марина, 18 років, Василівський коледж ТДАТУ, ветеринарна медицина:
– Насправді потрібно забути все, що ти думав про Україну, все, чим ти захоплювався, бо, лише побувавши у Львові, ти бачиш її справжню. Всі дороги, які ведуть до міста Лева, ведуть до самосвідомої й суверенної України. Думаю, безглуздо казати, що ніякого мовного тиску, як і «бандерівців», я там не зустріла. Одне можу сказати: якщо ти не бачив Львів, ти не бачив душу України!
Богдан, 19 років, ЗДМУ, лікувальний факультет:
Після Львова в мене чудові враження. Люди дуже добрі – не раз за час перебування у Львові переконався в цьому. Завжди допоможуть та підкажуть. Архітектура Львова просякнута історією. Коли бачиш вулиці, яким вже сотні років, і починаєш усвідомлювати, скільки людей до тебе там було та приклало руку до будівництва такої спадщини, – це дійсно вражає. В нас були чудові екскурсії містом, завдяки яким я побачив усю красу міста Лева. У Львові чудово. Й ці нісенітниці щодо «бандерівців» та «русофобів» – повна брехня! Там чудові люди, й правда в тому, що це нам у львів’ян потрібно вчитися жити. Як мені сказала одна чудова львів’янка, Захід любить Схід!
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Наталія Соловйова