Не дивлячись на стрімку еволюцію суспільства, ми й досі намагаємося зрозуміти природу близнят. Наші предки приписували їм надприродні сили, їх вважали то винуватцями нещасть, то вісниками Божої благодаті. В будь-якому разі поява близнюків здавалася дивною, оскільки зазвичай люди могли зачати лише одну дитину, а якщо ж їх двоє чи більше – то справа рук богів, демонів, духів, тварин.
Уявлення про близнюків дуже різні й суперечливі: від ейфоричного поклоніння до демонічного страху. Так, у народів Нової Гвінеї до близнюків ставляться з благоговінням і щедро обдаровують. Американські індіанці ірокези ж вірили, що один близнюк в парі завжди добрий, а другий – злий, тому його виганяли з племені.
Індіанці Британської Колумбії вірили, що близнюки приносять вдачу. Вважалося, що після народження близнят, природа обдаровує їх рибою та дичиною. В Індії представники народу Хунду вірили, що близнята оберігають їх від поганої погоди. Тому, щоб забезпечити кращий захист, сідниці близнюків фарбували в чорний і білий кольори.
Швецький етнолог Хуго Лагеркрантц у своїх дослідженнях розповідає про індіанців племені Ноатка, що пов’язували народження близнят із вдалим і рясним виловом лосося. Батьки близнят будували будинок біля річки, жили там два роки, протягом яких батько повинен був купатися й обмальовувати лице в червоний колір, співати ритуальні хвалебні пісні лососям, закликали їх з’явитися, щоб батьки змогли побачити своїх близнят. Якщо риба приходила, це вважали дивом, якщо ні – батькам і їхнім дітям могло бути непереливки.
В аборигенів Південної Америки народження близнят сприймалося як поганий знак, що засвідчував невірність дружини та її зв’язок зі злим духом. У древньоєгипетських династіях різностатевих близнюків змушували одружитися, щоб зберегти чистоту природи.
У древньому Перу батьків після народження близнят піддавали жорстокому посту, за час якого вони по черзі повинні були лежати з одним зігнутим коліном до тих пір, поки підкладений під коліно біб завдяки теплоті і поту не починав проростати. Після цього їх водили за мотузку і показували всім жителям. Одного близнюка або й обох вбивали.
Несподівана новина
Ще декілька десятків років тому жінки лише після пологів могли дізнатися стать і кількість дітей. Проте лікарі й медсестри визначали кількість плодів методом прощупування живота матері на пізніх місяцях вагітності. Іноді народження близнят передвіщав незвично великий об’єм живота, а деколи лікар міг вловити два сердечні ритми, прослуховуючи живіт.
«Це був 1965 рік. Мені – 30 років, я не знала, що чекаю на двійню. Але в порівнянні з попередніми вагітностями, з дівчатами було ходити набагато складніше. Лише на сьомому місяці, коли я прийшла на обстеження до лікарні, акушер руками прощупала живіт і сказала, що в мене двійня», – розповіла нам Ганна Оцалюк.
Акушер-гінеколог Олена Щербинська каже, що зараз звичайно простіше зробити УЗД, але якщо ви хочете дізнатися кількість плодів традиційним способом, то визначити, що у вас багатоплідна вагітність можна за величиною живота у співвідношенні до терміну вагітності. Якщо матка росте більше, ніж те відповідає строку, це може означати, що жінка носить більше, ніж одну дитину.
«Багатоплідна вагітність проходить трішки довше, ніж звичайна. Зрозуміло, що виношувати двох і більше дітей набагато важче, ніж одну. Матка надмірно збільшується й починає тиснути на внутрішні органи. Тому в останні тижні вагітності жінка, що виношує близнюків, відчуває себе не дуже добре», – коментує Олена Щербинська.
Реакція жінки на новину, що вона носить під серцем двох малят, а не одного, може як налякати матусю, так і зробити вдвічі щасливішою. Батькам близнюків слід усвідомлювати й правильно оцінювати обсяг матеріальних, фізичних і психологічних затрат, необхідних для розвитку дітей. Бо необізнаність веде до виникненню сварок, стресу, депресій, жорстокого ставлення до дітей. І мама, й тато повинні бути готові допомагати один одному й працювати як одна команда.
Як близнята з’являються на світ і якими вони бувають
Близнята бувають монозиготні (однояйцеві) та дизиготні (двояйцеві). В народі перших називають близнятами, а других – двійнятами.
Однояйцеві близнюки з’являються, коли яйцеклітина невдовзі після запліднення поділяється на дві рівні частини. Поділ яйцеклітини відбувається, якщо нормальні процеси розвитку зародку проходять із запізненням. Згідно з провідними науковими гіпотезами, це запізнення пояснюється порушенням провідності фаллопієвих труб, заплідненням незадовго після прийому оральних контрацептивів і легкої травми бластоцисти (стадія розвитку зародка на 3-4 день), наприклад, при використанні деяких технологій лікування від безпліддя.
Однояйцеві близнюки завжди однієї статі, схожі зовнішньо, мають ідентичний набір генів, однакові групи крові, однакове волосся (колір і структура), розташування зубів, а ось відбитки пальців ледь помітно, але відрізняються.
Двояйцеві близнюки – це діти, що розвивалися з двох різних яйцеклітин, запліднених одночасно. Вони можуть бути різностатеві, різнитися за зовнішністю та набором генів. У тілі жінки багато тисяч яйцеклітин, але тільки близько 500 здатні до запліднення. Поки одна з них зріє, одночасному заплідненню іншої перешкоджають гормони. Але в деяких жінок цей механізм не завжди функціонує. В результаті в них можуть визріти дві яйцеклітини.
Дизиготні близнюки не обов’язково зачаті під час одного статевого акту, різниця може становити кілька днів.
Передлежання дітей може бути різним: головним, положення голова-таз (одна дитинка лежить в череві матері головою догори, а інша – донизу), тазове. Унікальність відносин між близнюками бере початок від постійного сусідства дітей в утробі матері. На 16-20 тижні близнюки починають реагувати один на одного через мембрану плаценти, яка їх розділяє. Під час УЗД видно, як вони штовхають один одного, борються за простір. Періоди сну й бадьорості можуть як збігатися, так і відрізнятися. Матері близнюків починають відчувати їх раніше (наприкінці 4-го місяця). Близнюки поділяють не тільки місце в утробі, але й харчування.
Італійський доктор Алессандра Піонеллі помітила різницю в темпераментах пар близнюків. У кожного є своя улюблена поза, рухи й повторювані форми активності. Частота та форми рухів тіла близнюків завжди виявлялися індивідуальними. Також в деяких парах близнят не спостерігалося взаємодії: один рухався, а інший не реагував на нього. В іншому випадку було активне «спілкування». Доктор Піонтеллі зробила висновок, що спосіб взаємодії зберігається протягом всього періоду вагітності та в ранньому дитинстві.
Цікавинка
В рідкісних випадках дизиготні близнюки можуть народитися від різних батьків. Це явище називається суперфекундація. Запліднення декількох яйцеклітин різними сперматозоїдами зазвичай відбувається протягом декількох годин або днів після першого акту запліднення в овуляційному періоді. Сперматозоїди можуть існувати всередині тіла жінки протягом 4-5 днів. Після овуляції яйцеклітина здатна до запліднення протягом 12-48 годин.
Існує декілька факторів народження двояйцевих близнят:
– спадковість (здатність жінки одночасно продукувати декілька яйцеклітин є спадковою, тому можливість народити двояйцевих близнят передається з покоління до покоління генетично по материнській лінії);
– вік (зі збільшенням віку жінки є більша вірогідність завагітніти двояйцевими близнюками, це пов’язано зі зміною гормонального стану);
– якщо жінка вже народжувала близнят (вірогідність повторного народження в 5 разів більша);
– зміна пори року (довжина світлового дня може впливати на вироблення гонадотропіну – гормону, що продукується під час вагітності);
– харчування (недоїдання зменшує вірогідність народження близнят).
Цікавинка
Близнюки через те, що проводять багато часу разом і наслідують один одного, можуть вигадати свою власну мову, яку будуть розуміти тільки вони. Наприклад, в дитинстві однояйцеві близнюки Грейсі та Джинні Кенеді придумали одна одній імена: Потто і Кабенго. Всі речі в домі вони називали словами своєї мови. Ніхто інший, крім них, не міг зрозуміти, про що вони говорять, оточуючим здавалося, що вони немов з іншої планети. Вони також протестували проти намагань дорослих вивчити їхню мову. Лінгвісти вивчили розмову цих близнят і зробили висновок, що їхня мова – суміш англійської, німецької (якими розмовляли вдома родичі) та їхньої власної.
Що говорять про себе самі близнята
Злата і Альбіна Братчеві:
– Ми точно розуміємо одна одну без слів. Я впевнена, – каже Альбіна, – що моя сестра в деякі миті думає про те, що й я. Нам дуже подобається носити однаковий одяг. Відрізнятися нам ніколи не хотілося, навпаки, подобалося бути схожими, як дві краплі. Хоча, коли стали доросліші, почали різнитися смаки в одязі.
Маємо таку закономірність: якщо щось трапиться з однією із нас, це ж згодом трапиться з другою. Тому ми завжди попереджаємо одна одну про «небезпеку». Погляди на чоловіків у нас абсолютно різні, кожна має свій ідеал.
Нам усі пропонують, щоб ми помінялися навчальними закладами, мої одногрупники її знають і обіцяють не видавати. Але сказати легко, а зробити це в нас не вистачає сміливості – раз на раз не доводиться, хтось не може відрізнити нас, а хтось відразу говорить що ми зовсім не схожі.
Оксана и Тетяна Счасливі:
– Своєї особливої мови у нас в дитинстві точно не було, просто завжди нам легко спілкуватися. Нам не подобається носити однакові речі, маємо досить різні характери, й хлопці, до речі, імпонують різні. Дуже рідко розлучаємося, але якщо таке стається, не сумуємо, відпочити одна від одної ми не проти.
З приводу різниці між близнятами психолог Галина Горбань зазначає, що велику роль у стосунках між ними відіграють ще й індивідуально-психічні риси кожного. Та неабияке значення має середовище, де діти виростають, як батьки їх виховують, що змалечку прививають: бути близькими, схожими одне на одного, або різнитися в усьому і бути неповторними.
Фото: img.videla.ru
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Євгенія Науменко
