Сьогодні, 27 травня, фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» провів круглий стіл для студентів ЗНУ на тему «Перспективи європейських реформ в Україні: внутрішній потенціал та досвід сусідів». Про те, що чекає на Україну на шляху до ЄС, розповідали політичні аналітики з питань Євро-Атлантичного співробітництва та представники країн-сусідів Польщі й Словаччини.
Під час обговорення розглянули питання майбутнього України в складі Європейського союзу, проблеми інформування й переконання населення Півдня та Сходу країни, досвід політичних і соціально-економічних реформ у Польщі та Словаччині, а також обговорили успіх європейських реформ у країнах, які межують з Україною.
Першою надали слово політичному аналітику фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марії Золкіній. Вона зазначили, що на сьогодні Україна бачить більше перспектив у співробітництві з Європейським союзом, активно ігноруючи можливість перебування в складі Митного союзу. Про це свідчать результати опитування, проведеного фондом: 49% населення України виступають за приєднання до ЄС, 31% за вступ до НАТО і лише 21% – за Митний союз (минулого року за співробітництво з Митним союзом свій голос віддали 45% опитуваних).
Політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач на прикладі Польщі та Словаччини зазначив, що процес подорожі закордон стане набагато простішим та бюджетним. «Для жителів Словаччини скасували паспортний контроль та відкрили доступ у Шенген. Завдяки цьому показник подорожуючих закордон різко змінися. Якщо до 1993 року лише 35% всього населення могли собі дозволити відвідати інші європейські країни, то наразі день ця цифра зросла до 99%. Ідентична ситуація й у Польщі. Наприклад, 2 мільйони поляків із 38 зараз вільно працюють у Великобританії. Але основною проблемою для українців є відсутність біометричних паспортів, які дозволять подібні візити до європейських країн. Скільки вони будуть коштувати і хто займеться їхнім створенням, поки невідомо, але першого власника такого документу ми зможемо побачити лише під Новий рік», – поділився аналітик.
Про досвід перебудови відносин із Росією розповів координатор проектів Європейської програми Інституту публічних справ (м. Варшава, Польща) Лукаш Венерські: «На шляху до ЄС та Північноатлантичного альянсу нам допомогла «політика невеликих кроків». Так склалося історично, що ще після Катинського розстрілу відносини між поляками та росіянами істотно погіршилися, але ми залежали від Росі через Варшавський договір. Це стало неабиякою перешкодою перед членством у НАТО. Також, зважаючи на відносини американської влади з російською, була загроза початку другої холодної війни. Але завдяки неофіційним зустрічам та переговорам між поляками та росіянами, які тривали декілька років, ми змогли домогтися того, що маємо сьогодні», – розповів пан Лукаш.
Про зиск, який матиме Європейський союз, після підписання Асоціації з Україною розповів директор Інституту громадських справ (м. Братислава, Словаччина) Григорій Мєсєжніков: «Розширення ринку, інвестиції, капіталовкладення та мирні відносини між країнами ЄС – те, на що розраховує Європейський союз при прийнятті України у свій склад», – відзначив Григорій. Також аналітик зауважив, що Словаччина в свій час також пережила радикальні зміни на шляху до Євроінтеграції, але такої ситуації, як в Україні, «не було, мабуть, ні в одній з держав-членів».
Наприкінці дискусії спікери виразили своє сподівання, що український вибір в обличчі Петра Порошенко налагодить критичну ситуацію в країні, і вже скоро сторони підпишуть другу частину (економічну) асоціації з ЄС.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Олександра Льовіна
