Студентське життя для багатьох асоціюється швидше з веселими і безтурботними днями в компанії кращих друзів, ніж з активним та напруженим навчанням, що відкриває дорогу в світле майбутнє. Минув вже тиждень з того часу, коли новоспечені студенти з завмираючим серцем вперше увійшли в аудиторію, повну таких же, як і вони, новоприбулих.
«Пороги» вирішили довідатися у першокурсників, які враження вони отримали від першого навчального тижня.
Олена Кравець, Запорізький медичний коледж, стоматолог – ортопед:
– Перший тиждень пройшов чудово, що правда, трішки важкувато. Ми швидко роззнайомилися зі своєю групою, навіть у п`ятницю вже святкували разом день народження однієї з одногрупниць. Був один веселий випадок у перший день навчання. Так трапилося, що ми подумали, що наш куратор – це наша одногрупниця.
Олена Зарубіжнова, Запорізький гідроенергетичний коледж (ЗДІА):
– Цей тиждень був надзвичайно важким, тому що після шкільних уроків, повноцінні пари, тривалістю 80 хвилин, видалися надзвичайно довгими. Було досить складно встигати записувати лекції, знову таки темп начитування у школі та в університеті відрізняється кардинально. Смішних випадків,як таких, не було, окрім того, що я майже не впала на сходах 1-го вересня.
Наталя Микуляк, Запорізький медичний коледж, фармацевт:
– Тиждень навчання пролетів швидко. Було дуже цікаво, адже те що ми вивчали в училищі, зовсім нам не знадобилося в коледжі. Знайомство з групою було надзвичайно веселим, адже ми вже 1-го вересня вирішили роззнайомитися за допомогою різних настільних ігор, найбільше сподобалося грати в фанти. Знайомство з сусідками у гуртожитку також було цікавим. Веселих випадків поки що не було, але я впевнена, що студентське життя принесе нам їх дуже багато.
Анастасія Корнійчук, НЮУ ім. Ярослава Мудрого, інститут підготовки кадрів для органів юстиції України:
– Перший тиждень пройшов добре. Навчання на моїй спеціальності виявилося надзвичайно цікавим. Мені дуже сподобалася моя група. Знайомство у нас пройшло досить оригінально, ми вирішили грати в гру «Я ніколи не…», так ми дізналися один про одного багато. Цікавий випадок був, коли ми усією групою не могли знайти потрібну аудиторію, а коли підходили до старших студентів, вони з нас сміялися, хоча самі не могли точно сказати, де вона знаходиться.
Анастасія Синьоока, ЗНУ, факультет журналістики:
– Найважче у перший день навчання витримати майже півтори години пари. У нас на факультеті виявилися дуже гарні викладачі, трапилася така ситуація, що 2-го вересня я поселялася до гуртожитку і не змогла прийти на пари, тому перед кожною з них я підходила до викладача і попереджувала, абсолютно усі вони віднеслися до моєї проблеми з розумінням. Також мені дуже сподобалася лекція у Віктора Володимировича Костюка. Я і до цієї лекції неодноразово чула про нього гарні слова, але сам він мене вразив ще більше. Веселий випадок був один, але він був в гуртожитку, а не в університеті. Він полягав в тому, що наша староста блоку розповідала, про одну дівчинку, котра виїхала з гуртожитку, а потім виявилося,що то була моя сестра, це звичайно призвело до сміху.
Христина Нестерова, ЗНУ, економічний факультет:
– Спочатку було, звичайно, трішки незвично, важко в деякому розумінні. Дуже хотілося додому, я ніяк не могла звикнути. Зараз все вже стає краще, мені починає подобатися. Зараз усе круто.
Діана Мартиненко, ДНУ ім. Олеся Гончара, фізика, електроніка, комп`ютерні системи:
– Це був один з найцікавіших тижнів у моєму житті. Я знайшла дуже багато веселих друзів. Смішних випадків також було багато, особливо у гуртожитку. Мене «дуже порадували» таргани та розвеселили ексцентричні грузини, котрі живуть в моєму гуртожитку. Взагалі студентське життя – це круто!
Ольга Гніда, ЗНУ, факультет іноземної філології:
– Перший тиждень пройшов доволі таки цікаво, але в зв`язку з тим, що я першокурсниця були і деякі складності. За великим рахунком ми усі поки що знаходимося у великій напрузі і адаптації, тому який-небудь яскравий і смішний випадок складно назвати. Думаю все найцікавіше попереду.
Головне фото: svopi.ru
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Ольга Ганюкова
