Справедливість — міф, реалія чи наївне прагнення досконалого світу?
Вважаю, що поставлена проблема є досить актуальною, адже кожен із нас прагне справедливості у відношенні до себе та оточуючих.Однак у наш час пошуки законності,на жаль, марні.Але проблема полягає саме в нас, деякі ставляться до оточуючих виключно з добрими намірами, а у відповідь отримують утиски та зло.Виходить, що справедливості не існує, а прагнень меншої частини суспільства замало.
Чому я так думаю? Тому що більшість людей важко працює, щоб забезпечити себе лише харчами та якимось чином дожити до наступної зарплати, а інші заробляють на життя нечесним шляхом,отримуючи великі кошти.Хіба такі люди будуть прагнути до справедливості? Ні, адже їх усе влаштовує, на відміну від простачків. Але як хотілося б мені, щоб справедливість все ж таки стала реальністю, а не міфом чи наївним прагненням людства.
Мене захоплює й вражає постать видатної поетеси Лесі Українки, особливо її мужність, адже, захворівши на страшну хворобу — туберкульоз кісток, вона не опустила руки, а продовжувала займатися улюбленою справою.Однак, мабуть, саме це захворювання загартувало її дух. Леся Українка ніколи не шукала поняття справедливості, вона сприймала життя таким,яким воно є.Але, якщо поставити сучасне суспільство на її місце, я впевнена, що більшість скаржилась б на свої вади та неодмінно торкалася б питання праведності.
Я свято вірю в те, що невдовзі непідкупність запанує в нашій країні, що зробить її ще кращою, а міф про справедливість стане реалією. Потрібно пам'ятати, що все залежить тільки від нас.Тому почати змінюватись необхідно вже сьогодні!
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор :
