День вчителя відзначається першої неділі жовтня. Це свято торкається кожного, адже кожна людина все своє життя згадує свою рідну школу, своїх духовних батьків – вчителів, особливо першу вчительку. Її образ, добрий і водночас вимогливий, вихованці пам’ятають усе життя.
«Пороги» дізналися у запоріжців, яким був їх перший вчитель, та що б вони йому побажали сьогодні.
Денис, студент:
– Від своєї першої вчительки я багато чому навчився. Наприклад, доглядати за дівчатами, поступатися їм місцем в класі, поважати старших. І, найголовніше, вона завжди говорила, що потрібно пробивати собі дорогу по життю самому, крім самого себе твої проблеми нікому не потрібні будуть. Якби я її зустрів , то б сказав їй величезне спасибі за її виховання і подарував би їй квіти.
Ирина, вихователька:
– Свою першу вчительку я охарактеризую так: досвідчений професіонал, морально сильна людина, мудра жінка, прямолінійна, малоемоційна і трохи черства через великий стаж роботи з дітьми. Вона дала мені знання і залишилася в пам’яті як перший учитель. Мабуть все. При зустрічі просто поцікавилася б її здоров’ям, коротше, запитала б як Ви поживаєте?
Олександр, водій:
– Моя перша вчителька була прекрасним педагогом, хоч вона вела 1-2 клас але я її пам’ятаю прекрасно. В неї не навчився нічого, був малий. А от зустріти її ніколи не вийде, бо вже 9 років, як її не стало.
Ольга, логопед:
– Моя перша вчителька була добра, відкрита, а головне справедлива. Навчила мене найголовнішого – цінувати друзів, бути завжди чесною, відповідати за свої вчинки і протягувати руку допомоги, якщо хтось цього потребує. При зустрічі побажала б їй здоров’я на довгі-довгі роки, життєвих сил, творчих успіхів і самореалізації в житті, як дружини, матері, педагога.
Наталія Василівна, викладач:
– Моя перша вчителька – це свята людина (хоча розумію, що серед нас святих нема). Вона всіляко мене підтримувала, бо я страшенно боялася йти в школу, мені здавалося, що й читаю я погано, й пишу не зовсім гарно і т.д. Вона залишалася моєю улюбленою вчителькою протягом усіх років навчання в школі. Ми й зараз з нею зустрічаємося, коли я приїжджаю додому у відпустку. Завдяки їй я повірила в себе, навчилася долати труднощі з високо піднятою головою. Мабуть, саме вона вплинула і на мій вибір майбутньої професії. Саме вона навчила мене поважати й любити учнів-студентів. Думаю, що моя перша вчителька досі залишається моєю єдиною Вчителькою. Що можна бажати таким людям (їй уже понад 77 років, на пенсії, але оптимістка)? Лише здоров’я і довгих років життя.
Сергій, військовослужбовець:
– Моя перша вчителька – найдобріша і наймиліша в усьому світі. Вона чуйна і справедлива. Якби я її зараз зустрів, то сказав би, що з того маленького хлопчика, якого вона навчала, вже виріс дорослий хлопець, який захищає зараз свою країну ціною свого життя заради того, щоб вона зараз могла відпочити. Адже в неї мабуть були безсонні ночі, які вона витратила на те, щоб перевірити мою домашню роботу.
Ольга, менеджер:
– Моя перша вчителька, найдобріша та найсправедливіша з усіх, яких тільки знала. Вона точно в мене виявила любов до мистецтва: танці, вишивання, малювання, шиття, ліплення, в’язання. А ще писати, читати, рахувати, бути однією сім’єю. І ще, що я запям’ятаю надовго, це її слова: «Немає значення, як виглядає людина. Головне, як саме вона себе проявляє». Я б сказала їй величезне СПАСИБІ за її добру, велике серце та теплі очі, за терпіння та недосипи за зошитами. Низький їй уклін.
Фото: pravkamchatka.ru
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Аліна Ковтун.
