Олена Ольшанська родом із Луганщини, але вже близько двох місяців проживає в Запоріжжі. За освітою вчитель української мови і літератури, дівчина на новому місці вже втілила творчий задум. Вона започаткувала так звану Літературну середу – щотижневі зібрання творчих людей, які мають бажання обмінятися декламаціями власних творів і загальновідомих авторів. Подібні заходи діють у Києві, Харкові, Луганську. Тепер до цих міст приєдналась і колиска Козаччини. Про новий запорізький літературник і власну творчу діяльність Олена Ольшанська розповіла нам особисто.
– Як Ви потрапили до Запоріжжя?
– Я родом із Луганська і, думаю, всім зрозуміло, у зв’язку з якими подіями я тут опинилась. У нас є родичі в Запоріжжі, тому, рятуючись від війни, ми з родиною вирушили до них. Період зараз дуже складний, як для країни в цілому, так і для кожної людини зокрема.
– Як Вам тут?
– Мені подобається. Я відчула разючий контраст між Запоріжжям і Луганськом. Тут – українські прапори, символіка, дуже добрі та дружелюбні люди. Мені не вірять, що я з Луганська. Кажуть, що я дуже яскраво посміхаюсь і в мене горять очі. Хоча я виросла у російськомовному середовищі, вільно спілкуюсь українською. За спеціальністю – вчитель української мови і літератури. Близько трьох років викладала у Луганському обласному ліцеї, де і сама колись навчалася.
– Коли саме виникла Літературна середа?
– У вересні 2013-го. У Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля існувала група творчої молоді під назвою «Діти роси». Спочатку вони влаштовували поетичні читання або в аудиторіях, або в парках, або десь на площах. Потім народилася ідея створити щотижневі літературні вечори, відкриті для всіх бажаючих. Так з’явилась Літературна Середа. Її організаторами були луганчанки Анна Сімонян та Юлія Проворченко. Зараз можна сміливо сказати, що Літературна Середа – це всеукраїнський проект, тому що наші заходи проходять у Києві, Харкові, а відтепер і у Запоріжжі.
– Тиждень поета: який він? Які літературні заходи відвідуєте? Що читаєте і чи щодня пишете?
– Велику наснагу дає Літературна Середа. Ці кілька годин спілкування з творчими людьми, читання улюблених віршів, обмін думками надихають і заряджають енергією! Щодня намагаюсь кілька годин приділяти літературі. Остання книжка, яку я прочитала, це роман Девіда Вейса про життя і творчість В.А.Моцарта «Возвышенное и земное». Що стосується творчості, то більш активно писати я почала вже тут, у Запоріжжі. В Луганську з червня по вересень я майже нічого не писала. Вела тільки щоденник, але то був не опис бойових дій, які відбувались, і не перелік пострілів, які я чула, а скоріше те, на що я відволікалася: наприклад, що мені наснилось або що я прочитала. Насправді, дуже страшно писати про ті події. Думаю, якщо я й напишу про це, то через певний час, коли вже відпочину, прийду до нормального стану і зможу, переваривши все в собі, подати це у формі, яка буде менш болючою. Я дуже вразлива за своєю натурою, тому й намагалася якось заспокоїти, підбадьорити й себе, і своїх рідних. Так уже сталося, така випала нам доля, тому треба не опускати руки, а боротися і жити далі. Коли у Луганську почались бойові дії, я переїхала до батьків. Вони мешкають у містечку Зимогір’я, неподалік від траси Бахмутка, де і зараз ідуть жорстокі бої. Вулицями їздить військова техніка, від обстрілів дрижить земля та дзвенять шибки у вікнах. Кілька разів снаряди влучали у житлові будинки. Навіть вночі можна прокинутись від канонади пострілів. Так було, наприклад, 24-го серпня, у День Незалежності.
Рано-вранці, рівно о 5:30 ми прокинулись від страшних вибухів. Здавалося, що снаряди падали прямо на нашій вулиці. Було дуже страшно. Хотілося кудись втекти, сховатись. Та незабаром все стихло і запанувала абсолютно мертва тиша. Важко сказати, що страшніше: вибухи й постріли чи ось така тиша, коли не знаєш, звідки чекати загрози.
– Яких творчих друзів устигли знайти в Запоріжжі?
– У квітні цього року я була в Києві на Літературній школі. Там познайомилася з Павлом Шустряковим, він мешкає в Запоріжжі. Також моїм другом є «невгамовна муза» творчого об’єднання «Своєрідне Коло» Олександра Сергієнко. Зараз завдяки Літературній Середі, я познайомилась із багатьма творчими молодими людьми. Це Ірина Сажинська, Олена Панасюк, Діана Рамазанова, Валя Курган, Сергій Санфіров та інші.
– До яких літературних спілок належите?
– Олександра Сергієнко приєднала мене до творчого об’єднання «Своєрідне Коло». До цього я не належала до жодної спілки.
– У якому віці почали писати вірші і чому?
– Мама зі мною в дитинстві гралася в рими. Вона називала слово і пропонувала мені вигадати до нього якомога більше рим. Або ми разом писали маленькі віршики про сонечко, про зайчика. Коли я навчалась у 5 класі, вчителька російської літератури дала нам завдання написати вірш про школу. У мене вийшло непогано. Той віршик навіть надрукували у шкільній газеті. Згодом, коли на уроках мови та літератури задавали написати твір, я майже завжди писала вірші і отримувала за них високі оцінки. Більш усвідомлено займатись творчістю я почала у старших класах. Перші вірші, що ввійшли до дебютної збірки, були написані у 18-річному віці.
– Де Ви публікувалися?
– У Луганську публікувалась в альманасі «Крила». Минулого року стала переможцем конкурсу «100 творів, які варто прочитати цього літа». Також стала фіналістом всеукраїнського конкурсу «Літературна надія Дніпра». За результатами цих конкурсів були видані альманахи, до яких увійшли і мої вірші. У червні цього року побачила світ моя власна збірка. Також маю власну сторінку на сайті «Poetryclub». А найсвіжіше викладаю на своїх сторінках у fb і вк.
– Творчість яких митців Вам найбільше імпонує?
– Я завжди любила багато читати, й зараз чимало читаю. Якщо говорити про поетів, які справили найбільший вплив на формування мого характеру, то це Оксана Забужко і Сергій Жадан. Вперше з їх творчістю я познайомилася приблизно в 9-10-му класі. Навчаючись у Малій академії наук, я писала науково-дослідницьку роботу за творами Оксани Забужко. Тоді її поезії стали для мене справжнім відкриттям! Те саме стосується й творчості Жадана, який, до того ж, родом із Луганщини. Таким чином, моє знайомство з сучасною українською літературою розпочалося саме з книжок Забужко та Жадана. Згодом це стало поштовхом до власної творчості.
– Скільки збірок Ви маєте і про що вони?
– Цього року вийшла моя дебютна поетична збірка «А тебе – океан». Вона складається із двох частин. Перша частина містить вірші, написані українською мовою, друга – російською. Твори розташовані за хронологією, у зворотному порядку – від нових до більш давніх. Найдавніші вірші датовані 2008-м роком. Тематика збірки різнобарвна. Є вірші про кохання, про батьків, а деякі поезії стосуються більш складних, філософських тем, як то пошук сенсу життя, усвідомлення власного «я» тощо. Для цієї збірки, як і для творчості вцілому, я не ставила певних рамок. Даю собі свободу і вітаю її по життю.
– Літературна середа стартувала у жовтні, й вона була присвячена двом поетам-титанам усе-таки Росії – Сергію Єсеніну та Володимиру Маяковському. Скажіть, це – показник?
– Перша Літературна Середа, 29 жовтня, була вступною. Вірші, які ми тоді читали, не були об’єднані певною темою. Ми спілкувалися, ділилися своєю творчістю, знайомилися. Друга Середа була присвячена темі «Листи до коханих». Тоді кожен, хто бажав виступити, повинен був прочитати два власні твори та один вірш свого улюбленого поета – неважливо, російського чи українського. Головне – щоб він відповідав темі вечора. Ми читали прекрасні поезії Бродського, Єсеніна, Маяковського, Забужко, Жадана та навіть листи Наполеона до Жозефіни. Саме тоді серед учасників Літературної Середи виникло бажання присвятити наступний вечір творчості Єсеніна. А цього тижня ми читали поезію Маяковського, життєвий та творчий шлях якого, до речі, тісно пов’язаний з Україною та зокрема із Запоріжжям. Незабаром Літературна Середа буде повністю присвячена сучасній поезії. Також запланований вечір української лірики. У нас немає обмежень ані за віком, ані за мовою творів, ані за досвідом виступів. Ми будемо раді бачити і чути і поетів, і прозаїків, і навіть музикантів. Прийти та почитати свої твори можуть всі охочі. Вхід вільний! Більш детально про Літературну Середу можна прочитати на нашій сторінці https://vk.com/lit_sreda_zp.
Автор: Анна Ставицька
