Київська поетеса, яку ненавидять усі прихильники «руського мира» і яка прославилася своїм віршем «Никогда мы не будем братьями», Анастасія Дмитрук 19 березня презентувала збірку своїх віршей у Запоріжжі.
До збірки «Верните нам наше небо» увійшли 8 віршів на суспільно-політичну тематику, ліричні вірші та перші «проби пера». Під час презентації поетеса зачитала свої поетичні твори, серед яких був і вірш, що підкорив серця українців.
Приводом до написання «Никогда мы не будем братьями» стали анексія Криму та втручання Росії у внутрішні справи України. Особистий протест поетеси вилився у поезію, головний «месседж» якої в тому, що брати себе так не ведуть.
Нагадаємо, пісня на вірш «Никогда мы не будем братьями» зібрала на Youtube більше 5 мільйонів переглядів. В її створенні взяв безпосередню участь литовський хор музичного театру Клайпеди. Музику написав Віргіс Пупшис та виконав разом з Яронімасом Міліусом, Кестутисом Невулисом та Гинтаутасом Литинскасом.
Серед іншої поезії особливо зачепив за живе ліричний вірш «Я тебя не отдам войне», присвячений жінці, яка чекає свого коханого із зони АТО.
«Люди, які пишуть вірші, відчувають усе гостріше. Я чула багато історій хлопців, які воюють, зустрічалась з ними на полігонах, у шпиталях, і кожна історія особлива, вони вражають, проходять через серце. Так і був створений цей вірш», – розповіла Анастасія Дмитрук.
Багато віршів Анастасії стали піснями. Однією з перших була створена композиція на вірш «Верните нам наше небо». Грузинський композитор Заза Залішвілі прочитав в Інтернеті вірш, впізнав історію «дружби» Грузії з Росією і записав відео з піснею, яку виклав в Інтернет.
«Коли мені надіслали це відео, я була вражена, адже це перша пісня, яку було створено на мої вірші», – ділиться поетеса.
Також на музику покладені вірші «Я тебя не отдам войне», «Молитва» та інші, які завоювали велику аудиторію українських слухачів.
Під кінець зустрічі авторка залюбки підписувала книжки та спілкувалася з прихильниками. Люди, що прийшли на зустріч, дякували Анастасії за її проникливі поезії, які чіпляють душу та залишаються у серці.
Автор: Алина Булава
