Колись давно, в одному селі був такий звичай – скидати в яму старих людей, які не приносять користі в суспільстві. Одного разу, коли батько з сином відвозили діда до ями, син сказав: «Тату, залиш сани, вони мені знадобляться, коли я тебе сюди відвозитиму». Батько серйозно задумався та й залишив у живих свого старого немічного татуся.
Ця історія свідчить, що одним із основних аспектів у вихованні дитини є виховання поваги та хорошого ставлення до старшого покоління – батьків, дідусів, бабусь і взагалі до осіб, старших за віком. Відомий педагог Василь Сухомлинський у своїй книзі «Як виховати справжню людину» зазначає, що чим глибше людина осмислює та переживає недопустимість вчинків, які зумовлені низькою культурою та невихованістю почуттів, тим більше поважає старших. Правила поведінки «Десять Не Можна» зазначають, як не повинна себе вести вихована та культурна людина.
1. Не можна байдикувати, коли навколо старші працюють і не можуть дозволити собі відпочинок і розваги.
2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми, тому що це – святотатство.
3. Не можна сперечатися с поважними та дорослими людьми, особливо зі старими.
4. Не можна висловлювати невдоволення своїм батькам з приводу того, що в тебе немає речей, які є в інших.
5. Не можна вимагати у батьків те, чого вони собі не можуть дозволити.
6. Не можна робити те, що засуджують дорослі.
7. Не можна залишать старшу рідну людину в самоті, особливо матір.
8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу та поради у старших, особливо в дідуся, не попрощавшись із ними і не побажавши їм щастя.
9. Не можна сідати їсти, не запросивши старших.
10. Не можна сидіти, коли стоїть поряд дорослий, а тим паче, жінка; до того ж, вітатися зі старшими треба першим, а прощаючись – побажати міцного здоров’я.
Автор: Оксана Дроздовська
