Найочікуваніша півфінальна гра Кубку України нарешті відбулася. Втративши чемпіонські амбіції, донецький Шахтар намагається вхопитися хоча б за кубок, а для фіналістів Ліги Європи дніпропетровського Дніпра це ще один шанс перевірити власну міць та витривалість. Нагадаємо, що після першого півфінального поєдинку донеччани мають у своєму активі гандикап в один м’яч.
На початку гри Шахтар намагався взяти контроль у свої руки, та спробувати забити швидкий м’яч, але всі їх починання були зруйновані захистом противника. Зокрема вже в перші п’ять хвилин один Дуглас мав у власному заліку декілька успішних відборів. Майже всю першу половину тайму номінальні господарі поля не віддавали дніпрянам перевагу у володінні м’ячем, останні ж раз за разом відповідали дальніми ударами.
Пізніше ситуація на полі суттєво змінилась: дніпропетровці активно підключились у гру та почали гостро відповідати на усі атаки гірників. Гра отримала надзвичайно цікавий характер, м’яч майже не затримувався у центрі поля, гравці обох команд створювали багато небезпечних моментів біля воріт, бракувало лише реалізації.
Також слід відзначити практично бездоганну гру голкіперів. Така дуель дійсно варта найвищих відзнак: зустрілись вже багаторічний номер один у збірній та Шахтарі – Андрій П’ятов, та Денис Бойко, який звершує просто фантастичний сезон у внутрішньому чемпіонаті, та, звісно, на європейській арені. Але одному, все ж таки, судилося пропустити за декілька хвилин. Та навряд чи це можна назвати цілковитою провиною воротаря: після суперечної боротьби за м’яч у центрі поля, поки гравці Шахтаря сперечались з арбітром, дніпряни організували контратаку, Федорчук запустив передачу на Калініча, який самотньо біг на побачення з Пятовим майже з центра поля. Перед воротами хорватський легіонер не розгубився та більярдним ударом поклав м’яч у ближній кут. Рахунок відкрито.
До перерви гра продовжилась у тому ж ключі. Тільки додалося більше боротьби, подекуди навіть жорстокості. Як підтвердження тому – відразу три жовті карти за менше, ніж десять хвилин, (відзначились Канкава, Тейшейра та Федецький). За три хвилини до завершення першого тайму гірники залпом почали перевіряти воротаря у рамці: Шевчук і Тайсон по декілька разів вистрілювали за меж карного, але Бойко, поки що, грає без помилок.
Дуже помітно було що у роздягальні Мірча Луческу додав жару власній команді: господарі дуже жорстоко та активно розпочинають другу половину гри. Шахтарі помітно притискають гостей до власних воріт, дуже багато роботи у голкіпера дніпропетровців. Надалі гра перетворюється на щось далеке від футболу: гравці без жалю б’ють одне одного, майже кожен момент завершується штовханиною та суперечками. Емоції та пристрасті беруть вгору у поєдинку. Черговий грубий фол на Коноплянці: Фред з очевидним порушенням правил в’їжджає в ногу Євгену. Мирон Маркевич нервово тамує подих – рівно через тиждень його команді грати у фіналі Ліги Європи, тому зараз такі втрати зовсім ні до чого. Але санітари заморозили та перев’язали гомілку вінгера, та схоже, що все обійшлося. Дніпро продовжує відбиватись від атак гірників та додає у фолах. Багато нервів на полі, арбітр закликає до спокійнішої та чистішої гри.
Кутовий у ворота Бойка закінчується призначеним пенальті: у боротьбі Канкави та Гладкого арбітр побачив порушення, яке тягне на одинадцятиметровий. До помітки підійшов Адріано та впевнено пробив у кут – м’яч проходить над голкіпером, пенальті реалізовано. Донеччани зрівнюють рахунок та руйнують можливість доданого часу.
Після голу гра лише набирала оберти. Додається кількість отриманих жовтих карток. За штовханину на полі відзначаються Коноплянка та Фред.
П’ять хвилин додає суддівська бригада. Дніпро з останніх сил мчить відігруватись та створює декілька небезпечних моментів, але матч закінчується. Шахтар виходить у фінал кубку, де після розгрому над Олімпіком їх вже чекає київське Динамо.
Автор: Костянтин Ценцура